Закордонний паспорт коштує 343 грн. 38 коп. І ні цента більше!
...Нещодавно проходив біля ОВІРА (або як він зараз називається СГІРФО, що суті не змінило), побачив знайомого, і запитав заради інформації: "Вова, скільки коштує загранпаспорт?" Той каже, що 510 гривень. Мене ця сума здивувала. Адже я робив свій декілька років тому всього за 170. Різниця для звичайної людини досить суттєва, авжеж? Тим паче, що у приміщенні паспортної служби – жодних повідомлень про вартість послуг за виготовлення важливого для багатьох закарпатців документа. Тому й вирішив дізнатися скільки ж він коштує насправді.
На жаль, з’ясувалося, що паспортна система в Україні вважається однією з найбільш корумпованих. Бо документи потрібні всім, а обмежити їх отримання дуже просто. Люди просто не бажають чекати, і змушені переплачувати. Цікаво, що за оформлення закордонних паспортів додаткові гроші беруть як нелегально (у вигляді хабарів), так і абсолютно легально – у вигляді додаткових платних послуг.
Більшість громадян, звертаючись до СГІРФО, навіть не підозрюють, що їх банально дурять і хтось кладе у кишеню додатково 150-200 гривень. Це, якщо паспорт оформляють у визначений законом термін. А якщо документ потрібен терміново – сума може коливатися на Закарпатті від 700 і до 3000 гривень – у Києві. Обіцяють навіть виготовити документ за 1 добу! І це – рекламується на сайтах, достатньо лише набрати у Google потрібне словосполучення...
Хоча слід вже всім знати, що згідно "Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року, для оформлення закордонного паспорта необхідно сплатити лише державне мито (консульський збір) – 170 гривень. При чому паспорт мають виготовляти протягом 10 днів, і лише за менший термін державне мито збільшується вдвічі.
Щоправда у 2009 році було введено додаткову платну послугу – відтоді сплачуємо й за бланк паспорта, а це ще 150 гривен. Плюс за послуги установи та довідку про несудимість (хоча останню вже кілька раз визнавали такою, що суперечить українському законодавству)–відповідно 10, 28 грн. та 13, 10 грн. Отже, офіційна вартість оформлення закордонного паспорта, згідно законодавства України, має складати 343 грн. 38 коп.
Всі інші гроші, які платять громадяни – це добровільні платежі, пожертви на рахунки міліцейських благодійних фондів, оформлення часом непотрібного страхового полісу тощо.
Відмовитися від них вкрай важко – адже паспортні відділи співпрацюють лише з окремими банківськими установами. А там касир може просто не прийняти платіжку на суму меншу, ніж сказав директор банку. Що також є грубим порушенням закону!
На питання до одного з начальників паспортного столу – чому люди змушені переплачувати, той лише посміхнувся і сказав: "А нікого не примушуємо... Це ж добровільно відбувається".
Хоча мені відомо від знайомих як вони робили собі навіть по два паспорти, даючи хабар від 100 до 200 доларів просто у кабінеті начальника... Звісно, не пійманий – не злодій. Так і живемо.
Дивно лише, що квітне в нашій державі не лише неофіційна корупція, з якою постійно борються, а й абсолютна легальна – "узаконена". Не здивує вже й те, якщо закордонний паспорт зможе таким чином отримати людина із судимістю, що категорично заборонено законодавством.
Юристи радять звертатися до суду, якщо громадянину нав’язують додаткові платежі. Але враховуючи корупційність наших судів, затягування розгляду справ, це викликає сумнів. Практично ніхто цього насправді не робить. І мій знайомий, якому я порекомендував піти на такий крок, відповів просто: "А навіщо мені цей "геморой?" Заплачу скільки скажуть, а то потім причепляться за дрібницю – і взагалі нікуди не поїду". ..
От так і живемо. А найпростіший шлях подолати корупцію у паспортних столах – повісити розцінки біля входу. Скільки коштує оформлення документів – чітко і ясно. Однак нікому це не вигідно. Навіть наші громадяни погоджуються переплачувати, аби все було максимально швидко і тихо.
Що тоді взагалі говорити про якісь зміни у нашому суспільстві? Адже більшість людей досі живуть за принципом "не підмажеш – не поїдеш". Тоді вже не потрібно нарікати на долю, що живемо у не правовій, корумпованій державі, де за все потрібно давати "на лапу". Досить скаржитись – якщо вже звикли так жити...
Микита Ганич, "Голос Карпат"
До цієї новини немає коментарів