Рейтинг (ТОП-10) антиподій на Закарпатті у 2011 році

Рейтинг (ТОП-10) антиподій на Закарпатті у 2011 році

1. Вибух газу в Ужгороді через пошкодження газопроводу при непрофесійному веденні земляних робіт із подальшим відключенням міста на кілька днів від блакитного палива, що засвідчило повний колапс комунальної сфери в обласному центрі, відсутність жодних гарантій безпеки для ужгородців. Міська влада проявила себе далеко не найкращим чином, фактично прогавила аварійну ситуацію, діяла за горезвісним принципом “Поки грім не гряне, хлоп не перехреститься”. Також повільними і малоефективними були роботи по ліквідації наслідків вибуху, хоча пустопорожнього піару при цьому не бракувало.

2. Спроба демонтажу єдиної в області вузькоколійки на Іршавщині – наразі відбита через протести громадськості. І все ж навіть спроба продати рейки якійсь луганській фірмі для подальшого використання їх у шахтному господарстві показує, що матеріальними ресурсами (більш того – пам’ятками історії техніки) на Закарпатті розпоряджаються не так патріоти краю, як безпринципні гендлярі.

3. Скандал в Закарпатській областній прокуратурі. Працівник структури, що повинна наглядати за дотриманням законів здійснює злочин-побиття відомої громадської діячки та журналістки Інни Конар. Сталося це під час проведення нею чергового етнофольклорного фестивалю “Купальська містерія”, тому набуло особливого загальнодержавного резонансу. Схоже на те, що Великоберезнянський "правоохоронець" залишиться безкарним, так як місцева прокуратура, рятуючи “честь мундира”, покриває злочин свого працівника.

4. Планомірне нищення архітектурного обличчя Ужгорода, що викликало цілу серію акцій протесту. Більшістю міських будівель розпоряджаються нувориші без жодного естетичного смаку і без поваги до історичної спадщини. Міська влада, яка мала би контролювати повсюдні перебудови (а то і просто знесення старих будинків) просто вмиває руки і робить вигляд, ніби це її не стосується.

5. Остаточний занепад упродовж року ряду традиційних для області галузей – м’ясо-молочного тваринництва, виноробства, садівництва. Від колишньої кулінарної специфіки нашої області лишаються ріжки та ніжки. Відповідно переважна більшість закарпатських фестивалів для гурманів (за дуже рідкісними винятками) справляють жалюгідне враження і свідчать про повний крах агропрому, розселянювання краю.

6. Скандальна спроба реорганізації чотирьох закарпатських вузів, зірвана позицією трудового колективу УжНУ. Події показали, наскільки мало захищені закарпатці від забаганок окремих київських чиновників, а також місцевих інтриганів.

7. Викрадення з Ужгородського міськрайонного суду кількох кримінальних справ, порушених проти місцевих міліціонерів, а також за фактом масового побиття футболістів з Невицького. Ситуація тим більше скандальна, що є не так винятком у наших правоохоронних структурах, як, швидше, навпаки. Факт показує, що судова реформа у нас здійснюється тільки на словах, а віз і нині там.

8. Підпал машини головного редактора виноградівської газети “Чорна гора” Володимира Мочарника. Журналіст відомий своєю безкомпромісною позицією щодо сучасних рейдерів, розкрадачів бюджетних коштів, різних махінаторів, десятками гострих публікацій, що робило розслідування цього злочину особливо складним, але його, схоже, навіть і не намагалися розслідувати.

9. Вигорання за півгодини ринку у мукачівському мікрорайоні Росвигово – знову ж таки без якихось чітких подальших висновків у цій справі, хоча чутки про підпал у зв’язку з переділом сфер впливу у базарному бізнесі дуже активно циркулювали і в цьому випадку

10. Різке погіршення екологічної ситуації у Перечині через викиди місцевого лісохімічного комбінату. Кислотне повітря і кіптява, яка щодня заново вкриває все у місті, суттєво перекреслює значний туристично-рекреаційний потенціал цього міста. Особливо здивувала позиція окремих журналістів, котрі намагалися заперечити очевидне і спростувати наявність екологічних проблем у Перечині.

 

27 жовтня 2011р.