Олександр ЛЕДИДА: "Закарпаття – єдина область, де роблять енергетичний паспорт на кожен об’єкт"

Коротко – про основне. Олександр ЛЕДИДА цього тижня в ефірі закарпатського телебачення "Тиса-1" відповідав на запитання головних редакторів закарпатських мас-медіа. Пропонуємо увазі наших читачів найцікавіші та найактуальніші, на наш погляд, питання.



Досвіду не мав ніхто. Ми почали першими



– Олександре Олександровичу, чому так нагально виникло питання встановлення автономних котелень?



– Це питання нагально не пос-тало, воно давно є проблемним не тільки на Закарпатті, в Ужгороді, а й взагалі по Україні. Система теплокомуненерго зношена місцями й до 90%. Котельні та обладнання мають низький рівень ККД: якщо у нас він ледве сягає 65-67%, то весь світ уже давно використовує прилади з коефіцієнтом корисної дії 98-99%. Усі ці чинники у сумі й дають ту ситуацію, яка сьогодні склалася з теплопостачанням в країні: люди платять за тепло й гарячу воду, але не мають ні першого, ні другого. На Закарпатті ж ситуація була ще складнішою: частина краян та установ уже перейшли на індивідуальний обігрів, частина залишилася залежною від центрального опалення. Відтак оплата за газ була дуже низькою. Тому прийняли рішення повністю перейти на автономне опалення. По кожному об’єкту розрахунки робилися окремо, залежно від квадратури та інших чинників визначалася потужність теплового обладнання. Думаю, цьогоріч заборгованості по сплаті за газ в вже не буде.



– Із якими проблемами зіткнулися, реалізовуючи проект?



– Треба розуміти, що досвіду зі стовідсоткового переходу на автономну систему опалення у державі не було ні в кого. Закарпаття ризикнуло першим. Ми розробили програму, якою визначали кожен крок дій. Проблемними були соціально незахищені верстви населення: створили їхній облік, на сесіях прийняли рішення про виділення коштів. Ще одне важливе питання – величезний обсяг робіт. Багато труднощів виникало з проектно-кошторисною документацією. Проте якщо порівнювати затрати на всі роботи з результатом, який маємо вже сьогодні, – все виправдано. Один приклад лише наведу. Обласна клінічна лікарня ім. Новака торік, позаторік витрачала по 2,2 млн. грн. на гарячу воду й тепло. Після встановлення автономної котельні – разом лише 1 млн. 64 тис. грн. Економія – більше 50%! Упевнений, ми на правильному шляху.



– Дайте оцінку в даному питанні ужгородській владі: не готова документація, кошториси, проекти… Що робили ціле літо?



– Я ще раз повторю – це перший в Україні подібний крок, тому влада Ужгорода також до цього готовою не була. Розраховували, що буде як завжди – з настанням холодів котельні включаться силовим методом. Але насправді треба було зробити багато чого: проекти, погодження, кошториси. Влітку ці питання "буксували", і вже у вересні стало зрозуміло – 15 жовтня тепла в Ужгороді не буде. Добре, що тепла осінь, є час на вирішення проблем.



– Можна ідеально налагодити роботу систем теплопостачання, але якщо є щілини у вікнах, приміщення не утеплені – все нанівець. Чи є програми щодо утеплення житлового фонду, об’єктів соцкультпобуту?



– Щодо соцкультпобуту, обласних закладів – такі програми є. Виконується робота з економії енергоносіїв. Скажу більше: сьогодні Закарпаття єдина область, де розробляється енергетичний паспорт на кожен об’єкт. Тобто, вираховується, скільки витрачається тепла на обігрів 1 квадратного метра кожної установи. Цей аналіз виявив багато недоліків. Є разючі випадки, коли, приміром, у системі освіти на опалення 1 кв. метра витрачають 82 грн., а на іншому, фактично такому ж об’єкті, – 432 гривні! Ми бачимо такі недоліки і можемо запитати у керівника – чому такі цифри, що зроблено для утеплення приміщень?



– Ставити автономне опалення – єдиний вихід?



– Ні, певна річ, є й інші варіанти. Один із них уже апробуємо в системі освіти. Мова про те, що якщо порахувати, скільки коштує одна гігакалорія тепла, вироблена за допомогою природного газу та електроенергії, то електроенергія вдвічі дешевша, а якщо використовувати двотарифний лічильник, ще вигідніше. Бо якщо обігрівати приміщення вночі з 23 до 5 години ранку, то обігрів фактично виходить у 5 разів дешевшим. У нас вже є експериментальні школи 1-3 ступеня, де вночі, коли електрика найдешевша упродовж доби, ми нагріваємо воду, акумулюємо її. А вранці споживання електроенергії припиняється, підігрітою водою обігріваємо приміщення. Попри це, використовуємо відходи деревини, щепу, аби обігріти школи та садочки в період, коли ще нема морозів. Так економимо газ хоча б у цей період.



Солотвино – Теребля: відвести біду від людей



– Днями уряд виділив 10 мільйонів на будівництво комплексу в Тереблі для відселення солотвинців. Дивують терміни: чому так пізно? Чи встигне область освоїти кошти, чи обласна влада знову виявиться винною у невикористанні грошей?



– Проблема справді існує. Скажу, що ці 10 млн. ще півроку тому виділили Мінохорони здоров’я, яке й мало спрямувати їх на солотвинську проблему. Коли ж стало зрозуміло, що міністерство ці гроші на проектування нової алергологічної лікарні не використає, вирішили перекинути їх Закарпаттю. Використати їх за такий короткий час, що лишився до кінця бюджетного року, справді складно. Великий обсяг проектно-кошторисних робіт, і це затримує. Та будемо робити все, щоб ці гроші використати по максимуму.



– Чи буде пріоритетом створення робочих місць на новому солеруднику в Тереблі саме для переселенців, і чи є сіль вартою уваги для інвестування?



– В Україні всього в двох місцях видобувають сіль – в Артемівську та в Солотвині. Нині з Донецької області сіль везуть до Словаччини, Чехії, Румунії, Угорщини, Австрії. Якщо враховувати логістику цього транспортного плеча, то, думаю, попит на закарпатську сіль буде.



– Часто на шляху реформ стоїть нерозуміння людей. Схоже, так розвивається і ситуація з переселенням солотвинців. Чи ведеться якась роз’яснювальна робота з мешканцями села?



– Зрозуміло, що люди, які живуть роками в Солотвині, комфортніше почувають себе у звичному середовищі, де поруч друзі, родичі. Але коли стоїть питання загрози життю, треба зважуватися на рішучі кроки.



Пріоритет – людина, закарпатець



– Олександре Олександровичу, яка нині економічна ситуація в області? Чи приходять нові підприємства, інвестори?



– Так, і це засвідчує статистика: Закарпаття розбудовується, надходять нові інвестиції, створюються робочі місця. Велика заслуга в цьому тих підприємств, які прийшли на Закарпаття раніше, працюють роками. Зокрема знову розширюється "Єврокар" (виробництво автомобілів) – у грудні запускається нова зварювально-фарбувальна лінія на заводі. Також нарощує своє виробництво "Джейбіл" – тут планують збільшити кількість працівників ще на 200-300 осіб. Нині будується нова об’їзна дорога поблизу Берегова, де працює "Флекстронікс", і це вже дає підстави говорити про можливості для його розширення. Чітко зрозуміло: жодних політичних закликів для підприємницької діяльності не існує. Якщо є сприятливий інвестиційний клімат, бізнес буде працювати, створювати робочі місця тощо.



– Якими будуть цифри нового бюджету? На що Закарпаття проситиме підтримки в держави?



– Щороку при формуванні бюджету беруть до уваги передусім рівень інфляції і рівень тарифів на енергоносії. На 2012 рік запланований у бюджеті України рівень інфляції – 7,9%. Збільшуватиметься середньорічний прожитковий мінімум для працездатних осіб, мінімальна заробітна плата виросте на 14%. Середньорічний посадовий оклад працівника першого тарифного розряду буде піднято на 25,5%. Допомога при народженні дитини зросте на десять відсотків. Обсяг бюджету у 2012 році порівняно з очікуваним виконанням на цей рік (приріст) збільшиться на 14,2%. Хороша динаміка. Зарплата в освіті піднімається на 24,3%. В охороні здоров’я – на 25,9%. Соцзахист – на 19,2%. Культура і мистецтво – 27%. Фізична культура і спорт – 23,7%. Це контрольні цифри, що "прив’язані" до бюджету при прогнозованій інфляції 7,9%. Якщо брати цей показник і враховувати, що зарплата підніметься на 24%, то це дуже хороша динаміка.



– Можна сказати, що люди це відчують на своїх кишенях, але вже після нового року, коли буде прийнято бюджет. Та чи будуватимуться нові дороги, розвиватиметься інфраструктура, чи будемо вкладати кош-ти в певні пріоритетні галузі для нашого краю: екологічно чисті виробництва, туристично-рекреаційну галузь?



– Бюджет Закарпаття складає 5,3 мільярда гривень. З цікавого: вперше нам виділяють кошти на будівництво комунальних доріг. Ще буде, як і досі, субвенція на соціально-економічний розвиток (цьогоріч – 59 мільйонів) – на школи, садочки, лікарні, на ті проблеми, які є сьогодні в області. Пріоритет – людина, закарпатець.



– У контексті бюджету цікавить будівництво обласного перинатального центру та закінчення горезвісного хірургічного комплексу обласної лікарні. Чи передбачені кошти на це?



– Вже півмісяця, як почалися роботи у хірургічному корпусі. Я гадаю, що до весни ми його здамо. Більше того, у 1813 році була зас-нована обласна клінічна лікарня ім. Новака, і фактично через рік ми святкуватимемо її столітній ювілей. До цієї дати підійдемо серйозно. Ця лікарня, як на мене, повинна бути таким собі медичним містечком. Тому плануємо і створення перинатального центру на її території. Ми вже виїздили туди і дивилися, що там можна зробити, щоб воно все було в комплексі. Нині виділяються кошти на проектно-кошторисну документацію, експертизу проекту. До нового року ми це маємо пройти. І з 2012-го одним із пріоритетів буде обласний перинатальний центр.



Про вибори – кількома словами



– Якщо повертатися до внутрішньої політики, а саме до майбутніх виборів. Чи визначилася Партія регіонів із кандидатурами на парламентські вибори?



– Давайте ще не будемо говорити про вибори, бо ще не прийняте законодавство. Нині ще не визначилися, буде пропорційна система, змішана, мажоритарна…



– Закон можуть ухвалити і за день до початку кампанії. …



– Конституцією визначено, в які терміни приймається закон. Якщо буде пропорційна система, то кандидати на обласній конференції затверджують список, який спрямовують на з’їзд партії. Відтак з’їзд визначає закріплених за округами, хто за що відповідає. Інша справа, якщо це буде змішана система: тоді за кожним округом буде закріплений депутат. На сьогодні немає затверджених списків не тільки у нашої політичної сили, а й в інших. Тим більше, про це рано говорити з огляду, приміром, навіть на злиття "Сильної України" та Партії регіонів. Якщо це відбудеться, то зрозуміло, що список буде іншим. А до наступних виборів пройдуть ще і процеси переформатування, злиття …



…або "Батьківщина" приєднається до Партії регіонів.



– Думаю, цього не буде, але те, що ми йдемо до європейської моделі – зрозуміло. Будуть дві центристські партії і дві-три партії більш радикальні – праві чи ліві. Так є в Європі, і так буде у нас.



Наталія ПЕТЕРВАРІ, "Закарпатська правда"

 

02 листопада 2011р.