"Мамо, я так хочу жити!"

Не один рік ця мужня жінка бореться за свою доньку. Не раз здавалось, що вже все – глуха стіна. І тільки глибока віра у Всевишнього допомагала їй черговий раз: знаходились ті, хто реально допомагав. І цього разу знайшлись люди, з Угорщини, котрі організували термінову консультацію фахівців однієї з кращих клінік Ніредьгази, доставили туди Вікторію.

Дівчину вдалося частково вивести із критичного стану. Але це тільки на короткий час. Зараз вона в обласній лікарні у важкому стані. Якнайскоріше Віку потрібно доправити в Німеччину, в університетську клініку Фрайбурга, що є базовою головного лімфоцентру Німеччини. Це єдина спеціалізована лікарня, яка береться лікувати дівчину. Кілька років тому вони вже витягли Віку в буквальному розумінні цього слова з того світу.

Цей жах розпочався понад тринадцять років тому, коли Вікторії було 15 з половиною років. Пані Віоріка каже, що, можливо, причиною стало профілактичне щеплення: через півтора місяця після цієї процедури у дівчини різко підвищилась температура до 40 градусів, яку ніякими засобами не могли збити. Діагнози ставили один за одним, відповідно міняючи схему лікування – ударними дозами ліків. Зійшлись на діагнозі – хвороба Крона.

Єдине рятувало – льодяні ванни, в які просто клали хвору. Оскільки була пряма загроза зупинки серця, вирішили робити термінову операцію, яка також не прояснила картини. Але саме під час операції хірург зробив ненавмисну помилку – відрізав невеличкий відросток на сигмовидній кишці.

Пізніше, вже бачачи наслідки, інші спеціалісти пояснили матері, що оперувати дитину категорично не можна було. Відрізаний же відросток, можливо, був пов`язаний із грудним лімфопротоком. А наявність хвороби Крона заперечували багато спеціалістів, у тому числі, заочно, учасники симпозіуму гастроентерологів у Німеччині, куди Віллашек направила усі медичні документи доньки. Тим не менше, роками Вікторію лікували саме від хвороби Крона. Зараз німецькі фахівці поставили їй діагноз – лімфоангіодисплазія. Це дуже рідкісне захворювання.

Тринадцять років дівчина живе за особливими правилами, серед яких найважливіше слово – "не можна". Насамперед потребує особливої дієти – продуктів, які містять тільки спеціальні жири, що розщеплюють так звані тригліцериди. Зрозуміло, що мати не змогла б їх купувати, адже тільки, скажімо, спеціальна олія, яку постачають з Німеччини, коштує 52 долари. Допомагає сам президент фірми "ЕНО", що працює в Мукачеві, пан Герберт Фінк. Він же, до речі, віз Вікторію в Зальцбург, де двічі оперували дівчину, виправляючи наслідки першого оперативного втручання.

Та незважаючи на таку сувору дієту і дотримання рекомендацій лікарів, переважна кількість лімфи, що утворюється в організмі, витікає в черевну порожнину. Частина видаляється з організму, але періодично настає криз, коли потрібно терміново, у прямому розумінні слова, рятувати життя. Пані Віоріка живе в Мукачеві, тому змушена була винайняти для доньки квартиру буквально за парканом обласної лікарні.

Три роки тому Вікторія була на межі. Лімфа накопичилась в організмі – назбиралось загалом близько 11 літрів. Медичними термінами це називається "хільозний асцит-перитоніт". Здавали нирки, серце. Пані Віоріка розіслала медичні висновки у світові клініки. Оскільки випадок був дійсно унікальний, єдиний у планетарному масштабі, відгукнулась тільки німецька клініка. Але потрібно було десятки тисяч доларів. Звідки їх було взяти пані Віоріці – інваліду І групи?

Тоді, і згодом ще не раз, допоміг Віктор Балога. Крім коштів, забезпечив доправлення Вікторії і її матері в Німеччину. "Я ніколи не забуду добро, яке для мене зробив Віктор Іванович. Якби не він, не знаю, що було б із моєю дитиною. Молюся за нього щохвилини".

Німецьким лікарям вдалось врятувати дівчину. І навіть зробили втішні висновки: оскільки молодий організм здатний боротися, є реальний шанс виплутатись із тенет хвороби, якщо провести два-три спеціальні курси очищення черевної порожнини від лімфи, крові. Є надія, що судини зростуться і хвороба відійде у минуле. Загалом на курс лікування, який триватиме близько року, потрібно кількадесят тисяч євро.

Після лікування в німецькій клініці Вікторія певний час почувалася більш-менш задовільно. За цей час закінчила факультет романо-германської філології УжНУ. Займалася з дітками в ужгородському центрі "Калейдоскоп" – вчила їх англійській. Чесно зізнаюся, важко повірити, що ця гарна, життєрадісна дівчина страждає важкою хворобою, постійно терпить пекучий біль, заважає дихати. Але недуга робить свою невмолиму справу…

Цієї осені Вікторія мала їхати в Німеччину, щоб пройти курс лікування. Але в які тільки двері не стукала мати, грошей їй не вдалось зібрати. Німецькі фахівці попереджали: стан може погіршитись. Як у воду дивились: ситуація повторилась. В організмі накопичилась критична маса лімфи, і перед Новим роком Вікторії стало вкрай зле. Українська медицина безсила. Єдиний шанс на порятунок – лікування в клініці Фрайбурга – там вже чекають хвору. Але…

Але потрібні гроші. Десять тисяч євро. На перший час. І це по пільгових тарифах – німці перейнялися бідою цієї сім’ї і виставили мінімальну суму. Вже підключились деякі міжнародні організації. Гроші необхідно зібрати якнайскоріше – рахунок йде на години.

І тут мушу сказати кілька слів про матір , яка прийняла на себе весь цей неймовірний тягар. Якби мене хтось запитав, яким має бути пам’ятник уособленню самопожертви, я б сказала: "Він має бути схожим на Віоріку Віллашек".

В дитинстві Віоріка перенесла менінгіт та енцефаліт. Кілька місяців була нерухомою і повністю сліпою. Лікарі не давали позитивних прогнозів не те що на одужання – на життя. Але вона перемогла: заново вчилася ходити, говорити. Третину життя лікувалася в Ужгороді, Києві, Москві, Ленінграді. За ці роки перенесла кілька інсультів. Дуже важко ходить, часто важкі напади хвороби.

Диву даєшся, як вона спромоглася не опустити руки – у зрілі роки народила двох доньок. І залишилася без чоловіка, без підтримки, сама ростила дітей. Всю себе присвятила дітям. Доньки отримали художню, музичну, релігійну і вищу педагогічну освіту.

Що її тримало? Віра у Всемогутню Силу, Любов до своїх дітей і Надія, що цей світ все-таки тримається на добрих людях.

А ще допомагає жити її талант. Віоріка Адальбертівна походить з родини славетного Адальберта Ерделі. Вона пише пейзажі, натюрморти, портрети. Перша думка, що виникла в мене, коли побачила її роботи: вони дуже світлі, сповнені позитивної життєвої енергетики. Незважаючи на душевний стан її автора…

Пані Віоріка каже: "Я все зроблю для порятунку своєї дитини. Не маю права опускати руки. Я низько кланяюсь лікарям і медсестрам обласної лікарні, всім, хто рятує мою дитину!".

Віоріка Адальбертівна продовжує щиро вірити, що світом править Добро. Допоможімо ж цій мужній жінці і її дитині, підтвердімо своїми конкретними справами її Віру і Надію…

Наталя МИГАЛИНА

Для порятунку життя Вікторії Маслей переказуйте кошти на рахунки:

Гривневий рахунок:

ЗКР ПАТ "Фольксбанк"

МФО 325213

Р/р 26209000067078/980

Ідентифікаційний номер 2149623785

Отримувач: Віллашек Віра Адальбертівна

Призначення платежу: благодійна допомога на лікування доньки Маслей Вікторії.



Валютний рахунок в євро:

Beneficiary:

Account: 26259000023932/978

Name: Villashek Vira Adal’bertivna

Address: m.Mukachevo, vul.Chervonoarmiis’ka, bud.5A/kv.1

Beneficiary’s bank:

SWIFT code: ELECUA2X

PJFC "VOLKSBANK", Lviv, UKRAINE

Account: 69209009005

Intermediary bank:

SWIFT code: VBOEATWW

OESTERREICHISCHE VOLKSBANKEN A.G.,

Vienna, AUSTRIA

Details of payment: private transfer — с Виктория Маслей.

P.S. Коли матеріал вже був готовий до друку, зателефонувала Віоріка Адальбертівна і повідомила, що за 2 дні вдалось зібрати близько 6 тисяч євро(!).Правду кажучи, ця звістка приємно вразила і вселила надію, що вдасться зібрати всю необхідну суму. Кошти продовжують надходити. Але німецькі медики не називають остаточну суму, яка потрібна, щоб вивести Вікторію з теперішнього важкого стану. Пані Віоріка просить висловити безмежну вдячність всім, хто вже відгукнувся і ще прийде на допомогу.

14 січня 2012, 8:30
KARPATNEWS.in.ua — Усі Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України

 

14 січня 2012р.