Одним дітям — ліпше, а іншим — гірше...

Мова про те, що в одному медзакладі з малят пилинки здувають, а в іншому – й каші нормальної не дадуть. І не тому, що шкода, а тому, що грошей нема. І це, приміром, в Ужгороді – місті, яке за економічними показниками далеко не найбідніше в регіоні. Так і виходить, що якщо ужгородська дитина захворіла, батькам доведеться запастися не тільки нервами, а й грошима. І поряд із цим, коли малюк потрапить в обласну лікарню в Мукачево, то там його забезпечать усім необхідним. Чому так?

За прикладом далеко не треба йти – навідуюся до відділення дитячої хірургії, яке відноситься до Ужгородського міського перинатального центру. Воно знаходиться в старому гінекологічному корпусі, який із десятиліття не ремонтували. Хоча самі приміщення виглядають порівняно добре – чисто, прибрано, на стінах малюнки. Проте це, швидше, заслуга медперсоналу, ніж міської влади, яка має те відділення фінансувати. Бо у всьому іншому – повний занепад.

"Медикаменти нам виділяють тільки найнеобхідніші, – розповіла лікарка відділення. – Так, марлі дають 100 метрів на місяць, а під час однієї операції використовуємо третину. Тому все доводиться батькам купувати за свої гроші. А що робити?"

Невесело в закладі, що фінансується з міського бюджету, і з харчуванням. Лікарі самі кажуть: дітям після операцій краще відмовитися від "лікарняного харчування", раціон не той, який необхідний для одужання. До речі, у відділенні проводять близько 900 операцій щороку.

Головний лікар УМПЦ Андрій ЧАБАН каже: справді, на харчування дітей, які перебувають у хірургії, виділяють лише 4 грн. на добу, а на ліки – 21 грн. "Цього мало: на рік на весь УМПЦ дають 12 мільйонів, на хірургічне відділення – ледве 1,1 млн. грн. Загалом із цієї суми майже 97% іде на зарплату та комунальні послуги. На ліки й розвиток лишаються копійки, тому шукаємо гроші деінде", – повідомив А. Чабан. Він також уточнив: з міською владою вже розглядали питання приєднання цього відділення до міської дитячої клінічної лікарні чи обласної, що поліпшило б його становище.

У той же час абсолютно протилежна ситуація в обласній дитячій лікарні в Мукачеві. За словами її головного лікаря Єлизавети БІРОВ, бюджет обласної лікарні – 32 млн. грн., на захищені статті спрямовують 68 %. Якщо ж говорити про забезпечення маленьких пацієнтів, то на добу в ОДЛ на лікування одного хворого витрачають 30 грн., на харчування – більше десяти.

Те, що в Ужгороді існує проблема з фінансуванням медзакладів, визнає й обласна влада. Як сказав начальник управління охорони здоров’я Закарпатської ОДА Роман ШНІЦЕР, в Ужгороді медичне забезпечення важко назвати "забезпеченням". "Це радше якісь подачки, – зазначив він. – Обласні заклади, порівняно з міськими, фінансуються в 10-20 разів краще. Так уже склалося, що в Ужгороді традиційно роздута мережа, і профінансувати її не може жодне місто з будь-яким бюджетом. Натомість на те, що треба, – коштів бракує. Наприклад, видатки на харчування в міській дитячій лікарні подвоїли тільки після припису прокурора міста щодо незадовільного фінансування. І таких справ багато. Медицина Ужгорода потребує негайного реформування".

Роман Шніцер додає: суттєво покращити надання медичної допомоги маленьким пацієнтам Ужгорода міг би новий сучасний обласний перинатальний центр, який планує збудувати обласна влада згідно з президентською програмою "Нове життя". Подібний крок суттєво би підвищив рівень медицини в місті, адже далі тягнути час просто нема куди. Тим більше, коли на кону – здоров’я наших дітей…

Дмитро ГОНЧАР, "Закарпатська правда"

 

13 лютого 2012р.