На профілактику повеней на Закарпатті держава виділила 190 млн грн.

В свою чергу голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко наголосила, що в Україні немає державної системи попередження розливу річок і Уряд має формувати водну політику країни на європейських засадах. Між тим в Інституті водних проблем та меліорації НААН України зазначили, що внаслідок повеней якість питної води може погіршитись.

За даними Міністерства надзвичайних ситуацій, паводки у басейнах найбільших річок України залишаться в межах середньорічних значень. "Найбільш паводконебезпечними регіонами України є басейни річок Дніпра, Дунаю, Дністра, Десни та Прип’яті. Також паводконебезпечними є гірські річки, які течуть по території Карпат і Криму… На даний час гідрометеорологічні умови, що сформувались в Україні, не дають підстав для занепокоєння. Паводок в країні буде, але масштаби і обсяги цього щорічного явища знаходитимуться в межах норми", - додав О.Лещенко.

Він наголосив, що глибина промерзання грунту, обсяги снігових запасів дають підстави розраховувати на те, що паводок у басейнах річок Дніпро, Десна та Прип’ять буде знаходить в межах середньорічних значень. А в решті басейнів піки проходження паводків будуть нижчі, чим середні показники.

Заступник голови Держводагенства України Олексій Чунарьов зазначив, що пік повені на річці Дніпро очікується приблизно у квітні місяці поточного року, але режим роботи каскадних дніпровських водосховищ забезпечать його безаварійність. "Пік повені на Дніпрі буде десь у квітні місяці. На сьогодні всі системи, всі гідротехнічні споруди і режим роботи каскаду дніпровських водосховищ забезпечать його безаварійний пропуск", - зазначив О.Чунарьов.

Він повідомив, що українські служби активно співпрацюють з Росією та Білоруссю та в оперативному режимі отримують гідрометеорологічну інформацію. "Ми знаємо про запаси снігу як на території Російської Федерації, так і Білорусі, де бере початок річка Дніпро", - додав він.

Посадовець також повідомив, що на профілактику повеней на Закарпатті держава виділила 190 млн грн. "На сьогодні працює три державних програми. Зокрема, щодо протипаводкового захисту басейну річки Тиса, басейнів річок Дністер, Прут і Сірет, а також захисту сільських населених пунктів від шкідливої дії вод", - зазначив О.Чунарьов.

Він відзначив, що на реалізацію цих програм державним бюджетом передбачено 190 млн грн. О.Чунарьов зауважив, що вони будуть спрямовані на розчищення русел річок, берегоукріплення, будівництво захисних дамб, гідротехнічних споруд. "За підсумками року будуть захищені 130 населених пунктів, близько 58 тис. присадибних ділянок та 130 тис. сільськогосподарських угідь", - додав він.

В свою чергу голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко наголосила, що в Україні немає державної системи попередження розливу річок. В Україні не існує державної системи попередження стихійних природних явищ, або розливу річок, що спричинені людською діяльністю. Про це під час прес-конференції в медіа-холі УНН сказала голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

"Насправді, в Україні не існує державної системи попередження ані природних стихійних явищ, ані розливів рік, які спричинені людською діяльністю", - зазначила вона.

Т.Тимочко наголосила, що стратегічний документ водогосподарської Діяльності ухвалений в Україні не дає можливості спокійно жити та не чекати затоплення величезних територій. "Чому? Тому що водогосподарська діяльність в Україні просто спрямована на те, щоб зарегулювати стік великих та малих річок", - сказала вона.

Т.Тимочко зауважила, що законні та незаконні ставки вже повністю зарегулювали стік великих і малих річок. "Дніпро взагалі вже не річка - це каскад водосховищ, це забудовані береги і повністю забудована вся прибережна територія", - додала вона.

Також вона зауважила, що Уряд має формувати водну політику країни на європейських засадах. "Рамкова водна директива Європейського Союзу - це документ, яким живе Європа вже багато років. Для України цей документ залишається за сімома печатками, тому що в жодному державному документі, який стосується водогосподарської діяльності засади водної директиви не впроваджені", - зазначила Т.Тимочко.

Вона зазначила, що у Європі річкова пойма взагалі не забудовується, завдяки чому немає і матеріальних збитків. Вона наголосила, що всі розмови про можливість повеней та паводків це тільки привід витратити державні кошти.

"Всеукраїнська екологічна ліга наполягає на тому аби уряд нарешті прийняв європейські документи щодо водогосподарської діяльності і, нарешті, формував водну політику України на європейських засадах водної директиви", - додала вона.

Між тим в Інституті водних проблем та меліорації НААН України зазначили, що внаслідок повеней якість питної води може погіршитись.

"Коли випадає багато опадів, якість води, так би мовити, поліпшується. Але на тих територіях, які забудовані…, безумовно, внаслідок підйому рівня грунтових вод, внаслідок потрапляння води безпосередньо в інженерні комунікації…можливе погіршення якості води", - зазначив завідувач лабораторії шкідливої дії вод Інституту водних проблем та меліорації НААН України Дмитро Савчук..

Водночас він наголосив, що це буде погіршення локального характеру там, де є осередок забруднення.

Також Д.Савчук запевнив, що якість питної води контролюється дуже ретельно, що дозволяє стверджувати, що навіть у разі повеней вона залишиться доброю.

УНН

 

14 лютого 2012р.