У кредитній спілці зникло понад 30 млн. грн. 700 ужгородців

У кредитній спілці зникло понад 30 млн. грн. 700 ужгородців

Минулого тижня перед Апеляційний судом на вулиці Довженка в Ужгороді було багатолюдно. В ос-новному тут знаходилися пенсіонери та мешканці міста, яких багатими не назвеш. Усі вони – жертви "Централь-Старту" – кредитної спілки, яка за 5 років своєї діяльності встигла начебто вкрасти у 700 ужгородців понад 30 млн. грн. Того дня суд вкотре розглядав справу вкладників проти кредитної спілки. Але це засідання особливих позитивних змін для перших не принесло – суд лише задовольнив апеляцію прокуратури та адвокатів і повернув справу на повторний розгляд. Іншими словами, судова тяганина, яка триває не один рік, продовжуватиметься. І невідомо скільки ще часу. До речі, в очікуванні на повернення вкладів іs відновлення справедливості 15 осіб-вкладників уже померли…

То що це за справа така? І звідки взялася астрономічна сума – 30 мільйонів? Нагадаємо читачам, що кредитна спілка "Централь-Старт" існувала на ринку фінансових послуг із 1996 року. Діяла за принципом "Свій до свого по своє". Тобто цю фінансову установу створили люди, котрі одночасно виступають як власниками, так і споживачами послуг. Як розповіла одна з учасниць афери Олена С., схема, за якою діяла кредитна спілка, проста. Ти даєш, скажімо, 1000 гривень "Централь-Старту" під 5% щомісяця. Ту тисячу власники спілки зичать іншій людині, але вже під 6%. Різниця – 1% – йшла у фонд КС. Ті кошти дуже ретельно контролювала Спостережна рада: тобто кому давати, під які гарантії та на який термін. До 2008 року вкладники отримували і кредити, і відсотки. Але ось прийшла економічна криза і власниця спілки Мар’яна Д. оголосила: грошей нема. Найбільш впливові клієнти вирішили зробити капітальну ревізію і з’ясували, що грошей, як і документів переважної більшості вкладників, справді нема. Як стало відомо з неофіційних джерел, власниця спілки діяла дуже хитро – на гроші фонду купляла нерухомість і під неї брала кредит. Звісно, останній повертати не встигала, тому кошти вкладників, фактично, належатимуть банкам…

Через це постраждала майже кожна сота родина в Ужгороді. Причому люди відверто небагаті. Понад 80% вкладників – пенсіонери, інваліди та соціально незахищені, викладачі, лікарі, творча інтелігенція, які приносили в спілку всі заощадження. Зрозуміло, клієнти почали боротися за свої кошти. Упродовж 2009–2011 рр. до правоохоронних органів області надійшло понад 200 заяв від потерпілих. Щоправда, розглянули тільки 31.

Як повідомили в прес-службі прокуратури Закарпатської області, 3 роки тому вони порушили кримінальну справу за фактом привласнення коштів у особливо великих розмірах. У лютому 2010-го вже МВС порушила кримінальну справу стосовно голови правління та головного бухгалтера-касира. Також правоохоронці наклали арешт на майно власника спілки на суму 23 млн. 684 тисяч гривень. На даний час слідство у справі триває. Хоча ошуканим краянам від цього не легше. По-перше, на їхню думку, половину з тих заяв, що вони подавали, слідство не розглядало. Крім відповіді, що документ передали у відповідні слідчі органи, більшість постраждалих навіть на допити не викликали. По-друге, через арешт майна власника спілки погасити борг вкладникам також не можна. Крім того, родина Мар’яни Д. винна банкам понад 30 млн. грн. А по них слідчі дії не проводили. Словом, ошукані краяни розслідуванням невдоволені. Ще б пак – їхні 30 мільйонів гривень осіли у кишенях шахраїв. Для порівняння – річний бюджет ужгородської міської лікарні становить 19 мільйонів гривень. Ось вам і масштаби злочину.

Щоб отримати кредит, треба за нього… заплатити?

Сподівалися на світле та багате майбутнє і клієнти "Банку.ua". Що цікаво, його вкладники таки попалися гачок аферистів: давали гроші – отримували обіцянку. Схема шахрайства структури доволі проста. В рекламній газеті вони розміщували оголошення про надання позики на придбання автомобілів, житла, побутової техніки, проведення ремонтів, від 5% річних без черги та внесків до 20 років. Щоб отримати цей "казковий" кредит, потрібні лише паспорт та ідентифікаційний код. Всього-на-всього. "Не клюнути" на це було важко.

Але на практиці все виглядало не так просто. Пересічний ужгородець, прийшовши за кредитом на суму 20 тисяч гривень, спочатку сплачує стартовий внесок – приблизно 1200 грн. Але обіцяних коштів так і не отримує. Через місяць вносить ще 800 грн., але знову грошей не дають. Чому? Бо їх просто нема. Обігових коштів "Банк.ua" не мав і заробляв їх лише з тих стартових внесків. Наприклад, набереться 20 таких клієнтів, котрі дали по тисячі, ось уже й з’явилися 20 тисяч гривень, які можна було віддати комусь у вигляді кредиту задля "позитивного іміджу". Але інші 19 залишаються і без обіцяних коштів, і без власних грошей-внесків. Адже сплатити їх нема з чого. Тим більше, що керівники цієї шахрайської структури переводили зароблені фінанси на інші рахунки. Що цікаво, в разі передчасного розірвання угоди з "Банком.ua" всі раніше сплачені тисячі власнику не повертали. Скільки закарпатців постраждали та на яку суму їх "нагріли" – наразі невідомо. Відомо, що деякі краяни втратили на цьому десятки тисяч гривень.

За цю справу взялися закарпатські антимонольники. "Логічно, що за деякий час така поведінка фінансової структури породжувала скарги", – розповів голова Закарпатського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України Сергій КУБРАК. Вони розцінили такі дії підприємства "як введення споживачів в оману", що є прямим порушенням законодавства. Відтак на установу накладено штрафні санкції в розмірі 68 тисяч гривень, а проти службових осіб порушено кримінальну справу. "Закономірним наслідком цієї справи мала би стати ліквідація підприємства, – зауважив С. Кубрак. – Але це можливо тільки за розпорядженням суду".

Щоправда, це ще не кінець фінансовим шахрайствам в області. Наскільки стало відомо з достовірних джерел, у власників "Банку.ua" є ще одна кредитна спілка, яка надає ті ж послуги і в такому ж порядку. Сподіваємося, що в краян вистачить здорового глузду бути обачними. Адже якщо ви прагнете швидко та легко розбагатіти, завжди знайдеться той, хто на цьому захоче так само легко заробити.

Дмитро ГОНЧАР, "Закарпатська правда"

 

23 квітня 2012р.