Чому в поліетнічному Закарпатті представники нацменшин проти захисту своєї національної мови?

Власне останнього в ньому чи не найбільше. Його обговорили, облаяли, обмітингували, а десь – просто проігнорували. Як, приміром, у Донецьку чи Ужгороді.

Щоправда, на Закарпатті у всьому цьому мовному каламбурі зустрічається цікавий і просто непередбачуваний факт: чомусь проти запровадження законопроекту виступили саме ті, котрі в першу чергу мали би бути зацікавлені у його ухваленні, – окремі представники місцевих нацменшин…

Про що закон?

Отже, 5 червня Верховна Рада України прийняла в першому читанні резонансний законопроект, що передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширено цю мову.

Законопроект цікавий, хоча чимало політиків та аналітиків бачать у ньому й суперечливі моменти. З-поміж основного таке: головне, що документом збережений конституційний державний статус української мови. При цьому, на території Україні гарантується вільне використання регіональних мов, до яких віднесено російську, білоруську, болгарську, вірменську, молдавську, німецьку, польську, ромську, румунську, словацьку, угорську, русинську тощо. Дія цього положення поширюється на ті мови, які є рідними для не менш 10% громадян, які населяють певну територію за даними перепису. За рішенням місцевої ради або за результатами збору підписів в окремих випадках такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менше 10% населення території (ст.7).

За проектом, акти місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування приймаються і публікуються державною мовою і на певній території – регіональною.
У паспорті відомості про власника можна буде писати українською і на вибір – регіональною. Право отримання освіти і складання ЗНО передбачене і державною мовою, і мовами меншин (у межах території, на якій поширена нацмова).

Українська мова залишиться виключно єдиною мовою Збройних Сил України та інших військових формувань (ст. 29); засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій ведуться державною мовою (хоча оратор може виступати іншою мовою); проекти законів, інших нормативних актів вносяться на розгляд ВР державною мовою (ст. 9); мовою угод і картографічних видань є також українська мова (ст.ст. 19, 27).

Законопроект і Закарпаття

Законопроект викликав значний резонанс у суспільстві. Його противники вважають, що таким чином російська мова отримає фактично статус другої державної в Україні. Ухвалення документа в першому читанні також викликало хвилю мітингів: хтось виступав "за", хтось – "проти".
Власне чи не найцікавіше говорити про згаданий законопроект про мови саме на Закарпатті, де живе понад сотня нацменшин.

У краї на законопроект відреагували одразу: голова облради Іван Балога зініціював звернення до голови Верховної Ради з проханням не виносити на повторний розгляд парламенту законопроект № 9037 "Про основи мовної політики". "Прийняття ж цього закону може спричинити дестабілізацію у країні, загострити політичну ситуацію", – йдеться в телеграмі, яку підтримав 61 депутат Закарпатської облради.

І все б нічого: виступили проти скандального законопроекту – це їхня позиція, але в даному випадку постає питання – хто саме виступив і проти чого? Бо якщо проаналізувати список депутатів, то "випливають" цікаві речі. Уже навіть не говоримо про те, що дивно бачити під телеграмою, приміром, підпис русина Євгена Жупана чи так само людини, яка завжди позиціонувала себе, в тому числі перед виборами до облради, як представник інтересів угорської нацменшини – виноградівки Юдіти Петеї.

Щоправда, спитати саму Юдіту Оттівну про те, чому підписалася під документом, редакції не вдалося – вона просто не піднімала слухавку. Натомість Євген Жупан не витримав (до його честі) й таки заявив, що не ставив свій підпис. "Те, що у зверненні вказано моє прізвище – помилка. Я не знаю звідки це взялося, тому на сесії обласної ради буду з цим розбиратися", – сказав Є.Жупан. Деякі ЗМІ вже підхопили його заяву й стверджують, що у фракції "Єдиного Центру" в Закарпатській облраді назріває скандал, який може навіть призвести до розколу.
Словом, вочевидь тема мовного законопроекту ще не закінчена й наступного тижня тільки розвиватиметься.

Галина СОЛОДКА, "Закарпатська правда"

 

11 червня 2012р.