Брехня і правда про одне нещастя

Ця історія розпочиналася у територіальному управління Держгірпромнагляду у Закарпатській області як десятки і сотні їй подібних. Факсограму про нещасний випадок, пов’язаний з використанням газу в побуті в одному із населених пунктів Виноградівщині, тут отримали у середу, вже після завершення робочого дня.

 

Отож лише зранку у четвер начальник теруправління Михайло Саварин зміг ознайомитися з документом, підписаним головним інженером ПАТ "Закарпатгаз" Андрієм Горватом. У ньому, зокрема, йшлося, що при розпалі духової шафи ПГ - 4 у стані алкогольного сп’яніння термічні опіки плечового пояса та лівої половини шиї 2-3 ст. на кухні будинку отримала Ірина Б., 1982 р.н., жителька с. Онок Виноградівського району. Вже через кілька хвилин факсограма з відповідною резолюцією потрапила у руки виконавців – в. о. начальника державної інспекції нагляду в промисловості та за об`єктами підвищеної небезпеки Олександра Гойса та головного державного інспектора теруправління Держгірпромнагляду у Закарпатській області Людвіга Андращука. Власне, названому останнім фахівцеві і доручалося організувати та провести увесь комплекс заходів, який мовою офіціозу звучить наступним чином: технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті. Але перед тим, як видавати наказ про утворення відповідної комісії, керівник управління доручив виконавцям у найкоротші терміни уточнити, скажемо так, ряд нюансів безпосередньо на місці. Як зізнався згодом Михайло Васильович, сталося так через те, що у цій конкретній справі його відразу дещо насторожили певні нюанси, не помічені чомусь авторами факсограми…
… Прибувши у Виноградів, Людвіг Андращук першим ділом завітав у районну філію ПАТ "Закарпатгаз". Головний інженер Василь Бенца розповів, що випадок стався ще у понеділок. "Газовики" про нього дізналися лише через добу, коли потерпіла потрапила у травматологічне відділення районної лікарні. Власне і телеграма в область готувалася зі слів жінки. Між тим, працівники аварійно-диспетчерської служби філії, які постфактум таки виїжджали в село, жодних слідів пожежі чи вибуху в приміщенні, де сталося нещастя, не виявили. Та і газова плита була цілком справною…
Коли інспектор після поїздки в Онок на власні очі переконався у достовірності отриманих відомостей, настала черга відвідати потерпілу. Молода жінка розповіла, що біда трапилася після 15-ої години, коли вона вирішила приготувати щось попоїсти. Як і завжди, відчинила духовку, відкрила краник газу, запалила сірник і кинула всередину. Відтак нахилилася подивитися, чи горить. У цей момент газ спалахнув, на жінці зайнялися волосся та майка. Вона зуміла збити полум’я ганчіркою, потім побігла під кран з водою… Про нещастя повідомила лише увечері наступного дня у сільський фельдшерсько-акушерський пункт, коли стало гірше. Сестричка дала укол і викликала "швидку", якою близько 19-ої години молоду жінку й відвезли у районну лікарню.
Згідно довідки, представленої медиками інспекторові, потерпіла перебувала на стаціонарному лікуванні з діагнозом: "термічний опік полум’ям лівого плечового поясу та лівої половини шиї 2-3 ступеню приблизно 7 відсотків. Вживання алкоголю зі шкодою здоров’я". Нічого нового за фактом нещасного випадку не зміг повідомити Людвігу Андращуку й чоловік жінки, Василь.
Коли інспектор доповів начальникові теруправління про хід попереднього розслідування, Михайло Васильович, уточнивши ряд подробиць, порекомендував у подальшому діяти наступним чином… Автор цілком свідомо не розголошуватиме подробиць діалогу фахівців. По-перше, у професіоналів повинні бути свої "секрети", по-друге, не хотілося б непотрібною деталізацією надавати комусь свого роду практичні рекомендації.
… Те, що Ірина не сподівалася того ж таки дня побачити у лікарняній палаті людей, з якими вона розмовляла усього кілька годин тому, було помітно, мовити б, і неозброєним оком. Як і явне хвилювання жінки, котре аж ніяк не могло бути викликане лише її тілесними муками. Усього через кілька хвилин, коли з вуст Людвіга Андращука несподівано для всіх пролунало: "А тепер, Ірино, хотілося б почути правду про те, чому і як ви обгоріли", нещасна, заливаючись щирими сльозами, почала говорити. Присутні, а це були вже згадуваний вище головний інженер Виноградівської філії ПАТ "Закарпатгаз", керівник цього ж підрозділу Юрій Добош і начальник відділу з надзвичайних ситуацій Виноградівської РДА Юрій Фурик почули наступну історію… Виявляється, того фатального дня після вживання алкоголю вони з чоловіком почали сваритися на подвір’ї перед будинком. У якийсь момент Василь витягнув з кишені сигарети, закурив. Вирішивши, що суперечка завершилася, вона відвернулася в інший бік. А чоловік раптом клацнув запальничкою ще раз і швидко підніс полум’я до її волосся на голові… На запитання, навіщо потрібно було вигадувати всю цю історію з вибухом газу, заплакана жінка лише стенула плечима: перед односельчанами було соромно, та і чоловіка дуже боїться, особливо коли він нетверезий…
Ось таким несподіваним виявився фінал рядового, здавалося б, розслідування у територіальному управлінні Держгірпромнагляду У Закарпатській області. Але це зовсім не значить про завершення історії у виноградівському селі загалом: оцінку діям садиста з Оноку тепер повинні дати правоохоронні органи.
2012-06-18

 

19 червня 2012р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів