Закарпаття "попливло". В основному – через захаращені канави. Чия в цьому вина?

За останні півтора десятиліття збитки від повеней зменшилися у 12 разів!
Начальник управління промисловості та розвитку інфраструктури Закарпатської ОДА, а заодно заступник голови штабу з питань надзвичайних ситуацій Віктор Лукеча каже: було штормове попередження, тож в облдержадміністрації готувалися до НП, скликали засідання оперативного штабу. Опадів у ті дні випало від 30 до 60 мм, підйом води зафіксували на 1 м нижче від історичного максимуму, котрий спостерігався на Латориці в 2001-му. Тобто це не найменший, але й не найбільший паводок. В основному він пройшов західною й центральною частинами області. Загалом підтопило 226 дворогосподарств та залило водою 100 га землі – на Ужгородщині й Мукачівщині (включно з їхніми райцентрами) та в Іршавському районі. Всі профільні служби зреагували оперативно – на ліквідації наслідків лиха працювали 26 одиниць техніки МНС, 12 – комунальної та ще насоси облводгоспу. Ну і, звісно, залучили й людські ресурси – в посиленому режимі трудилися 129 рятувальників і 115 комунальників. Через негоду 13 населених пунктів залишалося без струму, проте електрики вже ліквідували всі аварійні поломки.
"Збитки від паводка-2013 на Закарпатті наразі обраховуються. Але якщо проаналізувати їх у розрізі останніх значних підтоплень, то побачимо: матеріальна шкода зменшилася мало не в 12 разів. Порівняйте: якщо в 1998-му це було 810 млн. грн., у 2001-му – 312 мільйонів, у 2008-му – 169, то в 2010-му – 73 млн. грн. І все це завдяки протипаводковій програмі "Тиса". Її реалізація, навіть часткова, дала величезний ефект", – запевняє Віктор Лукеча. За його словами, загалом на цю програму планувалося державне фінансування в обсязі 1,3 млрд. грн., наразі 537 мільйонів уже виділили, тобто 43% від повної суми.
Чистити придорожні канави мають ті, в кого вони на балансі
Начальник відділу цивільного захисту ТУ МНС у Закарпатській області Гліб Бурковський підкреслив, що від водних надзвичайних подій наш регіон потерпає щороку. І починаючи з 2008-го – часто в незвичні періоди. Ось і тепер паводок прийшов узимку, що історично не характерно для нашого краю. Але йде глобальна зміна клімату, і це дається взнаки.
Утім, проблеми можна було б уникнути, якби прості закарпатці та місцеві органи влади уважніше ставилися до утримання … звичайних "ярків" уздовж вулиць. "Саме через засміченість водовідвідних каналів та дренажних систем часто підвищується рівень грунтових вод і в підсумку ми отримуємо підтоплення", – каже Гліб Бурковський. А на запитання журналістів, хто ж має чистити ті злощасні рівчаки, відповів: "Люди самі мають за цим стежити. А то протягом року скидаємо непотріб куди попало, а потім дружно починаємо з цим боротися. Прочищати ж канави зобов’язані ті, в кого вони на балансі – здебільшого сільські й селищні громади". Проте в редакцію "Закарпатської Правди", скажімо, телефонувала жителька Розівки Ужгородського району, котра скаржилася: вони з найближчими сусідами власними силами прочищали ярки біля хат, але під містком впоратися зі сміттєвим затором не змогли. Звернулися по допомогу в сільраду, а там відмахнулися, мовляв, що ми зробимо, це ж техніка потрібна. От і затопило подвір’я жінки не просто водою, а ще й із фекаліями! Бо окремі розівчани, щоб не морочитися з септиком, вміст якого потрібно відкачувати, просто-напросто повиводили каналізацію в рівчаки на узбіччі. На це представник МНС зауважив, що їхні підрозділи готові виконувати роботи, де потрібна спеціальна техніка, але на умовах оплати. А проводити її, напевно, мають ті самі органи місцевого самоврядування. Проте тепер, схоже, справа піде жвавіше, бо, як повідомив прес-центр ОДА, перший заступник очільника краю Ігор Свищо доручив райдержадміністраціям та міськвиконкомам вжити термінових заходів щодо розчистки кюветів, придорожніх каналів, містків, водопропускних труб та інших об’єктів систем водовідведення.
До речі, на нинішній НП крапку ставити рано, хоч вода й зійшла, вважає Гліб Бурковський. МНС щодня інформує органи влади щодо можливого розвитку ситуації та превентивних заходів для мінімізації проблем.
Держава в першу чергу відшкодовує відновлення комунальних об’єктів
Отже, наразі на місцях комісії обстежують дворогосподарства й комунальні об’єкти, формується реєстр постраждалих. Створені резервні фонди райдержадміністрацій та ОДА (в останньому – близько 2 млн. грн.) , в разі необхідності кошти використають для допомоги потерпілим. Обласна комісія з надзвичайних ситуацій попередньо визначить рівень НС (а вони є державного, регіонального, місцевого й об’єктового значення), і тоді вже вирішуватимуть, куди подавати документи на відшкодування. "Але давайте почекаємо кілька днів, і тоді будемо робити висновки щодо цьогорічного паводку. Бо в 2008 році в перші дні після сходження води все було нормально, а через тиждень почали будинки з’їжджати через перезволоження грунту", – каже Віктор Лукеча.
Утім держава, як зауважив Віктор Іванович, у першу чергу відшкодовує об’єкти, які відносяться до комунальної форми власності: дитячі садки, школи, лікарні, дороги, берегоукріплення тощо. Фінансування йде за рахунок резервного фонду Держбюджету через відповідні міністерства, тендери, тож процедура клопітна. Гроші виділяють тільки на найважливіші об’єкти, та й то їх часто не вистачає. Адже, скажімо, балансова вартість пошкодженої дороги невисока, бо полотно проклали 30-40 років тому, але щоб відновити його, потрібно на порядок більше коштів. До прикладу, в Рахівському районі після повені-2008 досі залишилося багато недобудованих об’єктів, навіть комунальної власності. А стосовно населення великою проблемою є те, що деякі закарпатці 20-40 років тому побудували собі хати без урахування географічних умов, без генпланів і навіть не оформили документи на право власності. І коли люди звертаються по допомогу – документів показати не можуть. Тож органи місцевого самоврядування мусять забезпечити узаконення тих будинків, які давно зведені й знаходяться в зонах зсувів, підтоплень. Колись була державна програма відселення закарпатців із небезпечних зон, але вона, на жаль,згорнута ще десь у 2006-му.
Краяни стали активніше страхуватися від паводків
Тож людям сподіватися лише на державу й крайовий бюджет, чи краще подбати про себе самим і застрахувати майно на випадок якихось надзвичайних ситуацій, як це прийнято в усьому цивілізованому світі? На жаль, розповідає начальник відділу прямих продажів ЗОД НАСК "Оранта" Євгенія Ходаковська, часто підривають довіру краян до страховиків ... малі страхові фірми. Вони встановлюють демпінгові ціни, щоб заманити клієнтів, а потім не можуть виконати своїх зобов’язань. Тому страхуватися варто, але тільки у відомих компаній. У Європі це давно увійшло в побутову свідомість. У Німеччині, наприклад, 20 років тому скасували обов’язкове страхування, бо кожен мав 5-6 добровільних полісів на всі випадки життя. А наш вітчизняний житловий фонд наразі старий, тож зсуви, повені та інші катаклізми для нього особливо ризиковані. "Зазвичай відшкодування по будинку, де стався страховий випадок, у 10 разів більший, ніж сам платіж за поліс. Його вартість – приблизно 100 гривень. Це не така велика ціна за захист. Краще боятися, ніж налякатися", – переконує пані Євгенія. Вона розповідає, що в 2009 році представники "Оранти" навіть самі виїздили в Рахівський район, щоб вручити гроші застрахованим потерпілим: "Було приємно бачити, як радіють люди. І ми переконалися, що кількість страхувальників напряму залежить від того, як оперативно була проведена оплата за страховими випадками, – люди ж спілкуються, діляться враженнями. У тих селах на Рахівщині, де ми тоді побували, клієнтів відчутно побільшало".
Євгенія Ходаковська запевняє, що закарпатці все-таки довіряють "Оранті" й готові страхувати своє майно. Так, у 2012-му було укладено 45 тисяч страхових полісів майнової групи, що на 14 % більше порівняно з 2011-м. Торік за страховими випадками компанія сплатила понад 310 тис. грн. майже по всіх районах краю. А на закид журналістів, мовляв, деякі фірми навідріз відмовляються страхувати від повеней, оскільки це – великий ризик, гостя прес-центру відповіла: "Ми не відмовляємо ніколи. Правда, якщо йдеться про договір на понад 50 тис. грн., наш агент мусить оглянути майно, щоб переконатися, що на момент укладання угоди воно дійсно неушкоджене". Більше того, практикується й страхування врожаю, навіть озимих – є різні програми й клієнт сам обирає, що йому підходить.
Мирослава Галас


Закарпатська Правда

 

11 лютого 2013р.