Довибори в Закарпатську обласну раду: передумови і тенденції

На місце вибулих народних обранців прийдуть інші п’ять, які представлятимуть відповідних виборців в обласній раді.
Голосувати на цих виборах будуть не всі закарпатці, а тільки у 5 з 54 округів (нагадаємо, що кожний округ – це третина району або міста обласного підпорядкування). Усього до участі у виборах зареєстровано 121 кандидата від найбільш помітних партійних організацій Закарпаття, а також самовисуванців. На жаль, поки що є інформація далеко не про всіх учасників виборчого процесу, але тих, хто вже активно засвітився у ЗМІ, подаємо у наступній таблиці:

№5 (Мукачево)
№22 (Виноградівщина)
№29 (Іршавщина)
№36 (Мукачівщина)
№51 (Ужгородщина)

Партія регіонів
Іван Чубирко
Артур Івашко
Василь Ковбаско
Юрій Садварі
Олександр Антал

Єдиний Центр
Андрій Балога
Йосип Роман
Оксана Балога
Василь Бігунець
Сергій Фрінт

Реформи і порядок
Іван Матола
Юрій Пензеник
Наталія Капітан
Мар’яна Сабов
Юрій Стасьо

УДАР

Олександр Товт
Євген Савко
Василь Лазар
Йосип Боднар

...
...
...
...
...
...



На відміну від деяких інших областей, де відбуваються аналогічні вибори депутатів місцевих рад замість вибулих, на Закарпатті цей процес проходить максимально спокійно, без якихось збурень чи непорозумінь. Можна прогнозувати, що і за наступні три-чотири тижні, які залишилися до голосування, нічого екстраординарного не станеться.
На перший погляд, намічені довибори не повинні би якось принципово змінити ситуацію в обласній раді. За майже два з половиною роки її роботи сотня депутатів притерлися між собою і перетворилися на більш-менш злагоджений колектив. Це при тому, що вони представляють досить несхожі між собою райони, кожний стурбований ситуацією у своїх проблемних селах, часто їхні інтереси приходять у суперечність одні з іншими. До того ж половина депутатів обрана за партійними списками і нині представляє у раді шість партій – кожна теж зі своїм баченням перспектив області. Тим не менше, регулярні сесії проходять у робочому режимі без якихось помітних зіткнень. Тільки зрідка у порядку денному сесії з’являється одне-два відносно політизованих питання, які спричинюють словесні перепалки у залі. Більш бурхливо проходять засідання комісій облради, на яких готуються проекти постанов. Загалом нинішній консенсус влаштовує переважну більшість депутатів і, тим більше, їхніх виборців.
До того ж політична активність закарпатського виборця нині мінімальна. Усю зайву пару було випущено під час нещодавніх парламентських виборів, і люди просто втомилися від подібних перегонів, тим більше, що обрана Верховна Рада досі так і не запрацювала по-справжньому, то ж схоже, що парламентська кампанія багатьох виборців просто розчарувала. Так буває завжди, коли виявляється, що багато галасу минуло даремно. Тому великої активності виборця у день голосування не очікується. Не виключено, що на окремих округах явка буде нижчою від 50%. Зрештою, це характерно для будь-яких довиборів і не є підставою для оскарження їх результатів.
І все ж обласна рада таки ближча до інтересів рядових закарпатців, аніж парламент. Вона формує і коригує обласний бюджет, приймає обласні програми розвитку різних галузей економіки і соціальної сфери, змінює форму власності різних об’єктів, надає дозволи на експлуатацію надр, вирішує земельні питання, звертається до владного Києва з найгостріших питань розвитку області. Тому певне зацікавлення виборця в обранні справді гідних депутатів тут цілком наявне.
А для політичних партій дані вибори є гарною нагодою знов нагадати про себе. Для когось – скоригувати свій імідж, який склався під час парламентських, для когось – засвідчити, що дана організація існує, незважаючи ні на що. До речі, оскільки опозиційні (на всеукраїнському рівні) партії висувають не єдиного узгодженого кандидата, а кожна своїх, то протестний електорат на цих виборах може бути розтягнутий
Великою мірою дані вибори будуть заявкою на майбутнє. Очевидно, що більшість депутатів закріплюються на своїх округах і будуть балотуватися там же на наступних чергових місцевих виборах восени 2014 р. Та кампанія вже буде значно напруженішою і складнішою.
Та й зараз невеликий шанс змінити співвідношення сил в обласній раді все-таки є – тим більше, що за результатами виборів 3 березня може послідувати її переформатування. Скажімо, створення нових фракцій, розширення і звуження вже існуючих тощо.
Тож ці вибори попри всю їхню локальність і технічність все ж таки здатні щось змінити в області, тому легковажити ними не варто.
Сергій Федака,
Нове Закарпаття

 

11 лютого 2013р.