Площа Народна в Ужгороді таки оновиться

Минулого тижня на засіданні архітектурно-містобудівної ради затвердили проект реконструкції площі Народної в Ужгороді, навколо якого точиться стільки дискусій. В одному з попередніх номерів "Закарпатка" вже подавала різні точки зору з цього приводу, тож наразі просто постараємося донести до читачів, який вигляд матиме одна з центральних площ краю.

Як наголосив під час брифінгу начальник обласного управління містобудування та архітектури Микола Пігуляк, проект затвердила саме архітектурно-містобудівна рада, до складу якої обов’язково входять пожежники, санепідеміологи, представники управління містобудування та архітектури. І вона вирішувала долю проекту як елемента історичного архітектурного ансамблю. А власне концепцію розглядали раніше на двох засіданнях архітектурно-художньої ради. Отже, що маємо в підсумку?

60 відсотків партеру – під озеленення

Мабуть, найкраще це знає автор проекту реконструкції площі Народної архітектор Володимир Павлей, тож саме до нього ми звернулися по роз’яснення. Він каже: у процесі роботи врахував усі слушні пропозиції. Приміром, замість початкових 51% бруківки тепер, навпаки, озеленення сягне 60 відсотків загальної площі партеру. Деякі раціональні думки, висловлені в ході обговорення, втілять при розробці проектів наступних черг благоустрою: так, архітектор Ільков запропонував оптимальні зміни в транспортній схемі та організації пішохідного руху.



Володимир Павлей виходив із того, що нині Народна непрезентабельна й не виконує повноцінно своїх функцій як центральна площа обласної "столиці". Для виправлення ситуації він вирішив перш за все відновити озеленення, задумане Крупкою, – з кулеподібними кущами та характерним периметральним обрамленням, газонами й двома великими центральними квітниками. А поміж цим будуть мощені доріжки шириною 3; 4,5 та 6 метрів – залежно від функціональних зон і пішохідних потоків. Для вшанування державної символіки передбачені флагштоки в оновленому дизайні. Центр площі прикрасить сучасний фонтан із динамічними струменями. Обабіч розташують 44 стильні лавочки без спинок, поміж ними – урни для сміття строгого дизайну. Світильники будуть двох типів: 14 високих та 24 низькі. "Опоненти пропонують навіки зберегти вигляд, котрий мав голий партер у 1941 році. Але ж це суперечить задуму Крупки", – запевняє пан Володимир.

Що планував Крупка?

Це питання, безперечно, є дуже важливим у концепції реконструкції Народної, тож ми переадресували його Володимиру Павлею. "Коли я зайнявся розробкою цієї теми, то отримав доступ до проекту будівлі Крайового уряду, виконаного власноруч Франтішком Крупкою, котрий зберігається в фондах Держархіву області. Він передбачав благоустрій у стилі "європейського архітектурного авангарду 1930-х років". Якщо конкретно, то це мав бути фоновий партерний газон у двох фрагментах, виразні кулеподібні кущі та обрамлення газону зі стрижених вічнозелених самшитів. Мощена частина для транзитного руху через площу була набагато ширшою, ніж зараз, а зелена зона, обрамлена двома рядами кулеподібних кущів, – завширшки всього 15 метрів, за розмірами колонади нинішньої ОДА. Крім цього в проекті Крупки заплановано на головній осі площі встановити пам’ятник одному з перших губернаторів краю Антону Бескиду – власне, саме його ім’я в той час носила площа. Після завершення в 1938-му будівлі Крайового уряду наступники чеського архітектора збільшили розміри партеру, щоб акцентувати на монументальності площі, але ідеї, закладені Крупкою, потім усе-таки реалізували й доповнювали надзвичайно тактовно. Аж до 90-х років минулого століття, коли Народна набула нинішнього вигляду. Після демонтажу пам’ятника Леніну монумент Шевченка встановили геть неправильно: за всіма архітектурними законами він мав бути на головній осі ансамблю. А кущі, розарій та розкішне історичне озеленення перетворили в нинішнє "футбольне поле", щоб підтримати компромісне рішення по розміщенню Кобзаря. В радянські часи Народну доглядали й зберігали, як реальну історичну цінність та шедевр мистецтва ландшафтного дизайну. Приклад вирішення партеру нашої площі наводили в підручниках для ландшафтних архітекторів. І якби все це не знищили – зараз не було б гострої необхідності в реновації благоустрою", – каже Володимир Павлей.

Його опоненти, до речі, аргументують свою позицію бажанням "зберегти зразок чистого конструктивізму", але забувають, що конструктивізм передбачає симетричність, геометричність та функціональність рішень. І, по ідеї, завершеності цьому архітектурному комплексу надала б якраз П-подібна забудова, задумана Крупкою. Звісно, про це мова наразі вже не йде, але все-таки…



Зараз в Інтернеті активно обговорюються статті, де, відстоюючи нинішній вигляд Народної, наводять фото з відкритими ландшафтами перед історичними будівлями з різних країн Європи та світу, де люди запросто лежать на травичці чи грають у футбол. "Ця концепція надзвичайно прогресивна й модна, але вона потребує зовсім інших територій і, як правило, чисто рекреаційного середовища. В Ужгороді реалізувати щось подібне можна би поблизу парків, Падіюну, вздовж набережних, котрі функціонально більш придатні для відпочинку. А домінуюче призначення Народної – офіційно-презентаційне та громадське", – пояснює архітектор.

На черзі – реконструкція довколишніх сквериків

Та реконструкція площі Народної – тільки перший етап. Поступово оновитися має вся довколишня територія, і про це йшлося й на містобудівельних радах. Потрібно ще розробити проект детального планування цього кварталу з вирішенням усіх транспортних проблем, паркування тощо. Занедбані нині сквери теж не обійдуть увагою, уже пропрацьовуються можливі цікаві ідеї. "Головне, щоб був комплексний підхід із врахуванням всього спектру проблематики кварталу, тоді вирішувати локальні питання можна почергово – за наявності ресурсів. У нашому випадку всі сквери історично чітко сформовані й міняти їхню геометрію чи глобальну функцію було б неправильно. Приміром, партер разом із майданом, на котрому розміщений пам’ятник Шевченку, має громадсько-політичну місію. Сквер перед медфаком УжНУ – історико-меморіальну. Він виконуватиме рекреаційну функцію, орієнтовану на молодь та студентство, і там стоятиме монумент, наприклад, архітектору Франтішку Крупці – обличчям до набережної. Сквер перед економічним факультетом УжНУ "працюватиме" на культурно-мистецькі потреби й молодіжну рекреацію. Щодо нього є найбільше цікавих ідей, із яких доведеться вибрати оптимальні. Сквер за північним фасадом ОДА нестиме ландшафтно-рекреаційну місію й орієнтований на старше покоління ужгородців – тут можна влаштовувати квіткові виставки та інші подібні акції", – розповідає Володимир Павлей.

Отже, проект реконструкції площі Народної затверджений, і як тільки міський архітектор дасть "добро" – процес стартує. Розробник мав вкластися в 3 млн. грн., і йому це вдалося. Як повідомив у вівторок на брифінгу начальник облуправління містобудування та архітектури Микола Пігуляк, 80 % суми надійде з Держбюджету, решта – з крайового, отже, звинувачення опонентів у розтратах обласних коштів, які мали б піти на соціо-культурні об’єкти, не слушні: з бюджету краю видатки будуть мінімальними. Володимир Павлей запевняє: в лімітованих кошторисних рамках зробив усе, що міг, – проект простий, аскетичний, але достатньо шляхетний і стильний, щоб відповідати історичному ансамблю Крупки. Планується, що задум реалізують ще в 2013-му. Принаймні на останній прес-конференції на початку березня голова Закарпатської облдерж¬адміністрації Олександр Ледида чітко дав зрозуміти: "пасовисько під вікнами" не пасує європейському місту, й реконструкції таки бути.

Мирослава Галас, "Закарпатська правда"

 

15 квітня 2013р.