In vino veritas, або деякі нотатки з фестивалю "Червене вино"

Якщо перший фестиваль викликав фурор і серед самих закарпатців, то нині вони у лавах перших критиків. І не тому, що фестиваль став гірший, тому, що фестиваль перестав розвиватися, застиг і не на вершині якості. Трішки побачивши світів за ці роки люди хочуть не тільки випити та купити супернапоїв ( а вони таки найкращі), люди хочуть поваги до себе, комфорту, естетики, врешті-решт. А ось з цим у провінційному Мукачеві проблема. Ідея, яку фактично громадські активісти фестивального руху носили на руках, десь розвіялася у Ратуші і дерев’яні будиночки, такі популярні в Європі, такі ошатні і комфортні - не стали реальністю і окрасою та якісною зміною цьогорічного заходу. Відвідувачів від цього стало трохи менше, але святкове упакування вартувало того, щоб про нього подбати.
По-суті, кожен приватний винороб, що представив свої вина на фестивалі, знаходиться поза законом. Адже виробляти і реалізовувати вино ніхто з них офіційного права від держави так і не отримав. Експерт з виноробства Михайло Бабидорич, який ретельно вивчив ринок пропонованих на фесті напоїв запевняє, що 90% з них натурпродукт. "Я з гордістю говорю про закарпатське виноробство. У цій галузі працюють тільки самовіддані люди, які усе своє життя присвятили виноградній лозі і створенню вина, - розповів Михайло Бабидорич. – Але вони й давно вийшли за рамки лише споживання у колі родини. Їм, як будь-якому митцю, хочеться похвалитися своїми досягненнями, а тут на заваді українське законодавство".
Закон про виноградарство і виноробство від 2005 року давно потребує змін і під лаштований під крупні горілчані підприємства. Про дрібного приватника у ньому не подбали, більше того ліцензія на право гуртової торгівлі нині складає півмільйона гривень на рік. Думаю, продовжувати не варто. У 2013-му в Раді намагалися провести законопроекти, які б переглянули суму акцизу і ліцензії, проте вони успішно провалилися.
"Я був співавтором відповідного законопроекту ще у 2004 році, - розповів відомий закарпатський винороб Іван Урста, - над цим документом працював практично увесь агроінститут в Бакті. Ми передали готовий документ одному з тодішніх кандидатів у депутати, а теперішньому вже депутату Верховної Ради, але проекту так і не судилося стати Законом. Тому ми й живемо поза ним. Платимо податки як фермери і крапка".
Народження вина - це складний процес, який починається від дня першої висадки лози. У його завершальну ціну кожен винороб закладає як головні витрати, так і інші складові. Хоча оцінити витрачений час, зусилля, фізичні навантаження практично неможливо. Тому й бізнесом виноградарі свою роботу не називають, радше хобі чи захопленням. "На фестивалі ми представили середню цінову палітру вин 40-60 гривень за літр, - каже винороб з села Бобовище Мукачівського району Василь Анталовський. - Розуміємо, що багатьом не по кишені такі ціни. Хоча у фестивальні дні попит на нашу продукцію високий і можна підзаробити трішки більше, ніж з продажу безпосередньо з пивниці. З місця ми продаємо приблизно від 20 до 50 гривень за літр".
Авторські вина коштують на ярмарку на порядок дорожче. Але це вже, як кажуть, інша пісня. Пісня милозвучна, з багатою фантазією, з пробами, успіхами і поразками винороба. Беруться за створення авторських вин далеко не усі. "Для цього мало знати технологічну карту приготування, це алхімія, - сміється Іван Урста, - це магія, цим Бог керує".
"Мені пощастило створити свою "Жужіку", працюю над вином, яке уже назвав "Карло", - розповідає інший берегівський винороб з славним ім’ям Карло Шош. – Праця велика, тому, вважаю ціну адекватною". В середньому авторські вина коштують на фестивалі 80-150 гривень за літр і їх охоче купують.
Лише за приблизними підрахунками організаторів, за 4 дні фестивалю у центрі Мукачева побували майже 30-ть тисяч людей. І практично кожен, щось купив і щось з’їв. Серед найпопулярніших страв (як жартують місцеві) - закарпатський шашлик, голяшка та печена картопля з капустяним салатом. Вибір невеликий, але ситний. Переповнені харчувальні намети – яскраве тому свідчення. Популяризація справа благородна, але треба й заробити, вирішили винороби, виклавши на прилавки усе найсмачніше, що чекало свого часу у пивницях та підвалах. Біле, рожеве, багряне, сухе, солодке, медове, купажоване, ягідне - на будь-який смак і у великій кількості. В реальних планах було продати по 200 літрів з кожного представленого виду напою. Жоден з виноробів поки не поскаржився на погану реалізацію.
Чим відрізняється мукачівський захід, так це справді розмахом. При чому в усьому. Навіть у призах для переможців. Якщо спочатку це був винний реманент, то тепер одними діжками за якісне вино не обійдешся. Уже багато років завдяки спонсорам мер міста вручає трьом найкращим живих свійських тварин.
"Як правило перемагають ті винороби, які перед цим вже мали дипломи, які щороку вдосконалюють виноробство та займаються новими сортами і, відповідно, мають уже нові сорти вин і я знав, що серед переможців, хтось буде із тих, які не стоять на місці, а розвиваються, - розповів Мукачівський міський голова Золтан Лендєл. Так сталося і цьогоріч. Вівця дісталася виноробу Павлу Мишкулинцю з села Бобовище, теличка поїхала до великої стайні Карла Шоша, а на коні у Василів день опинився Василь Анталовський".
Карло Шош зауважив: "Вдома є своя ферма, це добре, що я свиню не виграв, бо маю все більше сто голів свині, а теличку ще не мав. Я її різати не буду, нехай росте".
А от Василь Анталовський не може нарадітися призу: "Я вже раз отримував коня, але, чесно, не знав, що й цього року виграю. Такі емоції зараз, що я не можу висловити, ще й в день Василя… просто нема слів. Господарство у мене велике, кінь, а зараз він ще молодий, як підросте, матиме роботу".
Передбачаємо, що у Бобовищах гулятимуть три дні…

Наталія Бондар для [a href="http://uzhgorod.net.ua"]uzhgorod.net.ua[/a]
[foto]2014/01/15/1.jpg[/foto]
[foto]2014/01/15/2.jpg[/foto]
[foto]2014/01/15/3.jpg[/foto]
[foto]2014/01/15/5.jpg[/foto]
[foto]2014/01/15/6.jpg[/foto]
[foto]2014/01/15/7.jpg[/foto]
[foto]2014/01/15/8.jpg[/foto]
[foto]2014/01/15/9.jpg[/foto]
[foto]2014/01/15/10.jpg[/foto]
[foto]2014/01/15/11.jpg[/foto]
[foto]2014/01/15/13.jpg[/foto]
[foto]2014/01/15/14.jpg[/foto]
[foto]2014/01/15/16.jpg[/foto]

 

15 січня 2014р.