80% конфіскатів з митниці псується через те, що у 4 рази перевищують ринкову ціну

Скандальні історії з реалізацією конфіскованого майна беруть початок з 90-х років. Тоді в Україні не було чітко врегульованого законодавства щодо затриманих митниками речей. Точніше, законодавство передбачало купу шляхів, як це майно привласнити. Тому затримані на митниці речі "липли" до рук керівництва митниць та наближених до нього людей.
Яка ж нині ситуація з таким майном, з’ясовуємо спочатку у Чопській митниці Міндоходів. На наш інформаційний запит у самій митниці повідомили, що протягом 2013 року на адресу Чопської митниці Міндоходів надійшло постанов суду про конфіскацію майна на загальну суму 21 млн. 110 тис. грн.
Серед конфіскату, в основному, продовольчі товари: продукти харчування (макаронні вироби, кава, олія), алкогольні напої, сигарети, медичні препарати, а також промислові товари одяг, взуття та миючі засоби.
Згідно відповіді митниці, конфісковане за рішенням суду майно передається органам державної виконавчої служби. Що ж далі? Далі органи державної виконавчої служби конфісковані тютюнові вироби знищують, а конфісковані алкогольні напої знищують або піддають промисловій переробці. Що ж до продуктів харчування, що не мають супровідної документації і які визнані непридатними для вживання у їжу людьми і є безпечними в санітарно-епідемічному відношенні, вони можуть бути безоплатно передані на корм тваринам.
Інше конфісковане за рішенням суду і передане органам державної виконавчої служби майно підлягає реалізації. Реалізація, зазначають фахівці Чопської митниці Міндоходів, за винятком виключеного за законом з обігу конфіскованого майна, проводиться у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Лікарські та медичні препарати, наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори передаються для знищення чи утилізації, а зброя чи боєприпаси передаються органам Міністерства внутрішніх справ, – це здійснюється органом доходів і зборів за дорученням державних виконавців у порядку, встановленому законодавством.
Стосовно ж конфіскованих транспортних засобів, то у випадках, визначених законодавством, вони можуть бути безоплатно передані у володіння і користування державних органів, установ, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, в тому числі і у розпорядження апарату Міндоходів. Серед переліку їх отримувачів є і заклади, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї.
У Чопській митниці кажуть, що реалізація конфіскованих товарів відноситься до функцій органів державної виконавчої служби, тому інформація щодо осіб, які в основному купують конфіскат, у відомстві відсутня.
Щодо конфіскату на чималі суми, то протягом 2013 року тільки в одному випадку, складено протокол про порушення митних правил й застосовано конфіскацію товарів, загальна вартість яких перевищувала 100 тисяч євро, а саме конфісковано одяг, взуття, аксесуари на суму майже 2,5 млн.грн. Фахівці-митники також повідомляють, що конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, і безоплатній передачі їх у власність держави. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються Митним Кодексом та іншими законами України.
Свого часу до об’єднання у Міндоходів на сайті Чопської митниці customs.uz.ua була рубрика "Розпорядження майном, що перейшло у власність держави", де висвітлювалася необхідна інформація з переліком спеціалізованих торгівельних організацій, яким відділи ДВС у Закарпатської області передають для реалізації конфісковані товари, з адресами та контактними телефонами. Зараз такого сайту не існує, а є лише довідкова інформація про митницю на сайті ГУ Міндоходів у Закарпатській області.
Отож, митниця за рішеннями суду майно конфіскувала і передала виконавчій службі. А далі що? А далі виконавча служба у співпраці з окремими фірмами це майно повинна реалізувати і гроші за нього відправити у державну казну. Для цього вже близько 5 років працює офіційний сайт з найменуванням конфіскованих товарів, що продаються. На цьому ж ресурсі робляться оголошення про аукціони…
Так сьогодні в Україні реалізацією конфіскату займається шість фірм: ПП "НИВА – В.Ш.", ПП Спеціалізоване підприємство "Юстиція", ТОВ "Юнор", ТОВ "ТД Еліт Сервіс", ТОВ "Торговий дім Укрспецреалізація", ТОВ "Кей Стоун". Всі – відібрані на основі конкурсу Міністерства юстиції. Згідно закону, вони зобов’язані проводити комісійну торгівлю, однак можуть реалізовувати лише те майно, вартість якого не перевищує 150 неоподаткованих мінімумів громадян.
Виконавці починають займатися конфіскатом одразу після винесення судом постанови про конфіскацію майна в дохід держави. Відтак протягом трьох днів відкривається виконавче провадження. Потім виноситься постанова про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні. На митницю йде лист для нарахування податків та зборів. З огляду на них, експерт оцінює товар. Далі його реалізовують на прилюдних торгах. Вся інформація про конфісковане майно (де і коли його можна купити) розміщена на сайті trade.informjust.ua.
Торкаючись теми конфіскату, важко не помітити і той факт, що протягом двох років на Закарпатті, мов гриби повиростали магазини з надписами "конфіскат". Вони позиціонують себе, як точки продажу дешевого конфіскованого одягу. Однак, згідно з офіційною інформацією Чопської митниці та державної виконавчої служби у Закарпатській області, ці точки жодного відношення до конфіскованого товару не мають. А бренд конфіскату просто використовують, аби таким чином затягнути покупця.
Той факт, що такі магазини не мають жодного відношення до конфіскату, підтверджує і начальник Державної виконавчої служби у Закарпатській області Наталія Панова. За її словами, конфіскований товар реалізовується у спеціальних комісійних магазинах, що належать акредитованим торговим організаціям. Як правило, через завищені ціни товарів ці комісійні магазини не мають популярності. Це, на думку пан Наталії — серйозний недолік Митного кодексу, оскільки одна з його норм передбачає, що вартість конфіскату не може бути нижчою за митні платежі. Як наслідок, ціна товару може в 4 рази перевищувати ринкову. А це, у свою чергу, призводить до того, що в Україні не реалізовується 80 % конфіскованих митницею товарів.
Відтак постає не менш цікаве питання: "Куди ж діваються ці 80% нереалізованого дорожнечого конфіскату?" Адже насправді дешевого конфіскату не буває, а якщо і є, то не для простих смертних. Тому якщо уважно проаналізувати шлях, який конфіскований товар проходить під час реалізації, можна побачити, яким чином "посвячені" люди можуть отримувати його за безцінь.
Якщо товар ніхто не купує, його можуть переоцінити. Про переоцінку виконавці говорять неохоче і розповідають хіба неофіційно.. За законом, робити її можуть двічі. Якщо ж після двох переоцінок товару ніхто не купив, юстиція має право безплатно передавати його різним державним установам та організаціям. Тут і відкривається шлях до певних оборудок. До прикладу, виконавча служба передала "круте" авто на баланс УМВС. Це вона має право робити, і на Закарпатті іноді робить. Таким чином, авто із конфіскованого перетворюється у службове. А вже його списати з балансу держструктури і перевести у приватну власність – справа техніки і часу...

Павло Білецький для[a href="http://uzhgorod.net.ua"] uzhgorod.net.ua[/a]

 

28 січня 2014р.