У центрі столиці люди просять державу та банки зняти з них фінансову мотузку (відео)

Позичальники вимагають від влади заборонити фінустановам забирати заставлене майно, штрафувати за неповні проплати, натомість пропонують перевести валютні кредити в гривневі за курсом на час оформлення договору, чи запровадити кредитні канікули.

Від кредитно-валютної лихоманки зараз потерпає вся країна. В Донецьку аби розрахуватись за машину, батьки трьох дітей Денис і Лариса 2007 року взялИ валютний кредит. Щомісяця віддавали в перерахунку по 2300 гривень. Тепер, коли долар злетів, Каменєви змушені платити по 7 тисяч. А таких грошей в багатодітної родини просто немає.

«Люди просто не здатні платити. І щоб такого не повторилося, що люди закінчували життя самогубством я просто прошу почути крик душі», - говорить позичальник Денис Каменєв.

У Національній асоціації банків України нагадують: 2008 року від час скасування валютних кредитів позичальникам пропонували перевести борги у гривні, однак ті відмовились.

«Деякі люди вважають, що ставка у валюті 8% набагато цікавіша, ніж у гривні в 16-18%. Я хочу сказати, що це ризики, які люди взяли на себе», - каже виконавчий директор Національної асоціації банків України Сергій Мамедов.

Нині переводити кредит у гривневий фінансисти не радять. Адже за прогнозами уряду курс стабілізується на рівні 10 гривень п’ятдесят копійок за долар. Якщо ситуацію не погіршуватимуть самі українці, забираючи з банків депозити.

Сприятиме стабілізації гривні і кредит Міжнародного валютного фонду, який готовий дати нам 18 млрд. доларів. У Верховній Раді обіцяють ще й на своєму рівні підтримати позичальників.

«Світовий банк виставляє певні умови, тобто ми маємо ухвалити низку законопроектів, які стосуються і фонду гарантування вкладів. Я думаю, в найкоротший термін», - каже перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Олексій Кайда.

Нині законодавство не дозволяє, аби сума щомісячних виплат за кредитом перевищувала половину доходів людини. Та з нинішнім стрибком курсу це правило рідко працює. Тому фактично є лише два шляхи.

«Потрібно написати якісь пропозиції в національний банк, щоб вони від себе підготували. Якщо це будуть тисячі заяв від українців, то, напевно, вони щось запропонують. З іншого боку потрібно йти в комерційний банк, в якому у вас кредит, розмовляти і домовлятися», - каже фінансовий аналітик Ерік Найман.

 Позичальники налаштовані рішуче. Вже написали листи до Національного банку, Верховної ради та Мінфіну. Кажуть, наступним кроком будуть масові мітинги та позови до суду.

Євгенія Овчиннікова, «ФАКТИ, ICTV»