Що думають закарпатці з приводу підписання «мирного протоколу» в Мінську?

Журналісти вирішили опитати закарпатців, діти та й внуки яких також вимушені були вирушити в зону «АТО» на війну. Хтось повернувся, а хтось більше ніколи не побачить мирного українського неба. Що ж думають жителі Закарпаття з приводу переговорів у Мінську:

Василь із Рахова , 25 років, автослюсар:

- Україна сьогодні залишається у вогні, діти гинуть, комунікації  рушаться, батьки оплакують цинкові домовини і посмертно отримують нікому не потрібні нагороди – така, на жаль, сьогоднішня реалія. Якраз цими днями і виповнюється «золотий» ювілей від дати, коли країну очолив черговий обранець народу – Петро Порошенко. Не вірю Порошенко і його домовленостям. Це черговий блеф.

Олександр, 42 роки, викладач:

- «Життя покращилось і це «видно». Може комусь і видно, але не Порошенко й Лунченко. Радісно було б, якщо б дійсно політики дотримувалися протоколу який підписали в Мінську. Ніхто не вірить Порошенку. Звісно. Що всі раді, якщо слова справдяться і ціна буде не землі Луганської та Донецької областей. У вирі подій останніх 8 місяців мене потішило й те, що в нас є ще нормальні люди, котрі завжди підтримували мир, тому й на Закарпатті спокійно. Ось наприклад, слушно пише з приводу підписання протоколу голова Партії розвитку на Закарпатті Іван Качур на своїй сторінці в «фейсбуці»: «Дуже відрадно, що в Мінську нарешті підписано протокол про припинення вогню на Сході України. Наша політична сила і я в першу чергу завжди підтримували мир і мирний діалог». Іван Качур завжди виступав за мир і особисто я ніколи не чув від нього агресивних заяв. Він людина – дипломат.

Пані Катерина, 49 років, працівник банку:

- Одного підписання недостатньо – все буде залежати від того, як угода буде виконуватися. Хочеться щоб нарешті був мир на Україні, щоб наші діти повернулися додому.

Марічка, 65 років:

- З ким ... «О, Боже, як можна сісти за стіл з терористами ?!». Можна, з будь-якими терористами, які захопили заручників, сідають і ведуть переговори. Заради порятунку заручників в першу чергу. Це нормально.

«Ці переговори легітимізували ДНР / ЛНР». Що за нісенітниця? Почнемо з того, що це офіційно не переговори навіть, а консультації, тобто підготовка можливих переговорів після. Продовжимо тим, що офіційний Київ ні з ким ніяких переговорів не веде. Працює контактна група, не іще. Легітимізація ... Для кого? Для Європи, яка дотискує санкціями?

Володимир, 59 років, військовий:

- Це війна комплексна, глобальна, добре продумана і яка давно готувалася.  Особливості цієї війни і в тому, що вона ведеться жахливими терористичними засобами, не дотримуючись правил ведення війни, з масовим мародерством, знищенням щоразу більшої кількості мирного населення. Це добре спланована партизанська війна. Терор розрахований на зруйнування інфраструктури, залякування населення, створення нестерпних умов для життя, щоб спонукати мільйони до переселення їх у інші райони України. Це видно по діям, які чинять вороги України: підриваються мости, заливаються шахти, розбрат та руйнування промислових об’єктів, тощо. Головною метою цих дій звісно є створення атмосфери непосильного навантаження на державу. Як наслідок – економічна, соціальна та політична дестабілізацій й подальша приватизація за копійки залишків Донбаських шахт, заводів металургії та хімічної промисловості і Одеського припортового заводу.

Отже, всього було опитано 12 людей і хочемо сказати, що більшість все ж таки позитивно реагують на цей факт, а деякі тільки від нас дізналися, що дійсно політики дійшли згоди. Багато людей вже зневірилися в політиці Порошенко і не хочуть за нього чути, кажуть Ляшка на нього треба з «вилами».