Василь Канюк: «Знаю не лише проблеми, але й шляхи їх вирішення»

Знаю не лише проблеми, але й шляхи їх вирішення

            Цього разу народними депутатами України вирішили стати і наші земляки, зокрема колишній голова районної ради Василь Канюк. Він зареєстрований по виборчому округу №70 за мажоритарним списком. Для чого вирішив боротися за депутатський мандат у Верховній раді, розповідає нашому кореспонденту. 

            - Василю Михайловичу, передусім про те, що спонукало Вас включитися у такий непростий виборний марафон? Адже боротьба йде напружена, ускладнена багатьма обставинами суспільної ситуації.

            - Скажу одразу: мені дуже багато чого не вдалося зробити на посаді голови районної ради. Коли виборов її, гадав, що достатньо бажання і зусиль, аби здійснити свої плани та задуми. Досить скоро переконався, що система формування бюджетів органів місцевого самоврядування, різні бюрократичні перепони, встановлені у загальнодержавному масштабі, не дозволяють здійснювати навіть недорогі проекти. Наведу лише один приклад. Я обіцяв виборцям приведення у належний стан районної лікарні. Насправді, ми спромоглися щороку приводити у порядок лише окремі відділення, кабінети. Причому кошти залучалися усіма можливими способами. Єдине, що було у моїх силах – це відстояти приміщення сьогоднішньої райполіклініки, адже з боку виконавчої влади кілька разів були спроби його переведення у райлікарню. Таких прикладів міг би навести чимало.

            - І все ж кілька соціально-економічних проектів було успішно реалізовано, незважаючи на ті складнощі, про які говорите. Отже, все-таки можна домагатися реалізації поставленого завдання настирливістю та наполегливістю?

            - Так, але для цього знадобився досвід залучення у справи не лише коштів районного бюджету. Таким чином зуміли розпочати газифікацію населених пунктів. І сьогодні більшість соціальних закладів Великого Березного, Малого Березного, Мирчі, Заброді. Проектно-кошторисну документацію виготовили уже і кілька інших сільрад.

            Іншим прикладом акумуляції коштів з різних законних джерел є приведення у порядок селищного стадіону, спорудження майданчиків у низці сільських населених пунктів. Чи не найуспішнішим подібним проектом стала реалізована програма освітлення населених пунктів, про яку йшла мова упродовж багатьох попередніх років.

            Скажу відверто: таким чином, як вирішувалися у нас ці справи, доводити їх до логічного завершення дуже непросто. Доводилося «проробляти» голів сіл, підприємців, керівників установ і організацій, оббивати пороги вищих інстанцій, аби часточками назбирати потрібну суму чи придбати необхідні матеріали. Адже повторюю, що фінансові можливості нашого району дуже слабкі.

            - До речі, про економіку району. Свого часу Ви вбачали стимулом її зміцнення розвиток туристично-рекреаційної галузі, яку обіцяли всіляко підтримувати. Чи вдалося тут реалізувати свої плани?

            - За відчутної підтримки районної ради ще з 2006 року розпочалася розбудова гірськолижної бази «Красія», де освоєно понад 50 мільйонів гривень. Невдовзі тут матимемо відпочинкову базу з сучасною інфраструктурою. Кожен розуміє, що йдеться не лише про прямі надходження у районний бюджет від діяльності такого об’єкту, а й про працевлаштування жителів краю, певною мірою про розвиток аграрного сектору, народних промислів тощо.

            Іншим успішним приладом у цій сфері назву «Клуб Віссон» у селі Кострино. Тут проходять різні події культурно-мистецького, природоохоронного спрямування, а відпочивальники мають змогу ознайомитися з природніми, історичними, культурними реліктами Великоберезнянщини. Намагаються надавати комплекс якісних сучасних послуг також готель «Ліан» у Волосянці, готель «Еделеьвейс» у Солі, гірськолижний комплекс «Вішка», турбази «Дубовий гай» та «Перлина Красії» і інші. Якісні зрушення у їх діяльності відбуваються не так швидко, як хотілося б, але тенденція до цього є зримою і відчутною.

            - У останні роки Ви значну увагу звертали на розвиток транскордонного співробітництва, здійснюючи поїздки на різні форуми, що відбувалися у близькому зарубіжжі. Чи дало це очікувані результати?

            - Справді, я намагався усіляко схиляти і голів сіл та селища до участі у різних грантах, програмах, які фінансуються закордонними спонсорами чи доброчинцями. Вбачав у цьому подвійну користь: отримання реальних грошей до місцевих бюджетів, а також школу розвитку ділових якостей наших місцевих менеджерів.

            Хорошим аргументом щодо перспективності транскордонного співробітництва є приклад  виконання спільних проектів з чеським фондом «Віза». Адже завдяки ньому відкрито дошкільний навчальний заклад у Стужиці, здійснено капітальний ремонт будинку культури у Волосняці, реконструкцію нежитлового приміщення під ДНЗ у Загорбі. Міг би згадати ще кілька успішних проектів саме міжнародній співпраці, вважаючи, що тут треба вчитися, набувати досвіду і відповідної кваліфікації.

            - Чому впевнені, що обрання народним депутатом України  допоможе Вам реалізувати те, чого не змогли у органі місцевого самоврядування?

            - Починається цікавий етап у реформуванні саме діяльності органів місцевого самоврядування та територіальних громад. Нова Верховна Рада змушена їх реформувати згідно вимог сьогоднішнього дня та прикладу європейських країн. Я з набутого досвіду прекрасно знаю, як це повинно відбуватися, на що слід робити особливий акцент. Тому поринув би у роботу законодавчого органу держави з великою охотою та ще й цікавістю. Тим паче, що зміни потрібно спочатку здійснювати згори, аби їх відчули і низи. Маю на увазі не ініціативу, а систему фінансування, створення відповідної законодавчої бази, усунення корупції та різних бюрократичних перепон. Я добре знаю усі ці проблеми, знаю, яким шляхом потрібно їх вирішувати. Впевнений, що працюючи у Верховній Раді, допоміг би розв’язанню болючих соціально-економічних завдань свого краю. Тому сподіваюся на підтримку земляків та виборців інших районів, що входять до складу сімдесятого виборчого округу.