Люстрація «по-порошенківськи»: замість прокурорів-корупціонерів звільняють прес-секретаря

Президент Петро Порошенко звільнив заступника глави своєї Адміністрації Олега Рафальського. Він працював на цій посаді з лютого 2010 року – з моменту приходу до влади Віктора Януковича. Як повідомляється, Рафальський написав заяву на звільнення за власним бажанням до набрання чинності закону «Про очищення влади».

Детальніше про процес люстрації радіостанція Голос Столиці дізналася у незалежного журналіста, експерта з питань внутрішньої безпеки Володимира Бойка.

Чому пан Рафальський написав заяву до набрання чинності закону «Про очищення влади»?

– Рафальський підпадає під дію цього закону. Але якби він подав заяву про звільнення за власним бажанням вже після вступу в силу закону, то ніхто б цю заяву не розглядав. Відповідно до закону він автоматично підлягав би звільненню у зв’язку з припиненням трудового договору.

Навіщо така гра на випередження?

– Просто Порошенко зробив подарунок своєму чиновнику, якому у трудову книжку запишуть, що його звільнено за власним бажанням. Прізвище Рафальського не потрапить на сайт Міністерства юстиції, де наведений перелік чиновників, які підпадають під люстрацію. Хоча Рафальський однаково не зможе влаштуватися на державну службу впродовж 10 років.

Як загалом ви оцінюєте люстраційний процес?

– Давайте почнемо з того, що сам по собі закон «Про очищення влади» жодного відношення до очищення влади не має. Єдине його призначення – це звільнити посади для нового покоління чиновників. Більше того, давайте подивимося, кого звільняють. Наприклад, Генеральна прокуратура – звільнили прес-секретаря. Він що був головним корупціонером? В тій же Генеральній прокуратурі звільняють начальника відділу моніторингу преси Ірину Кудінову. 10 років людина працювала, робила вирізки з газет для керівників прокуратури. От таких людей звільняють, очищають не владу, а місця. Замість того щоб карати чиновників за порушення законів, вводяться якісь цензи для звільнення. При цьому якщо ці чиновники захочуть потім відновитися на посаді, то Євросуд, я переконаний, прийме рішення на їхню користь та ще й зобов’яже відшкодувати цим чиновникам матеріальні чи моральні збитки. Таких прецедентів у практиці Євросуду було вже багато.