«Сонячні» привіти площі Жупанатської з міста над Ужем
Назва така прийшла на гадку, бо в Закарпатському обласному художньому музеї імені Йосифа Бокшая організував свою виставку до чергового ювілею митець Іршавського району Юрій Боднар.
Назвав зібрання своєї творчості в єдиному місці наш творець «Філософією проміння». Дійсно, проміння на більшості картин аж забагато, але філософії не спостерігається. Більше — метання невтоленного авторського «его». То він поміщає своє авторське «я» серед старих реалій опришківського часу, то повертається до краси рідного краю («Ліпше гір можуть буть тільки гори!» — як говорять услід за Володимиром Висоцьким місцеві «бугристи», котрі сконцентрували всю свою увагу і снагу на «буграх»), то лукаво поглядає в бік оголеної натурщиці, але не занадто, щоб своя «половина» не образилася. І промені, промені, промені… Просто променева хвороба, або ж променева фієста в добу всеукраїнських перетворень усе на ліпше і на ліпше… Втім, надійні ремісники від мистецтва теж, треба сказати, необхідні в час торжествуючої бездуховності. Їх полотна можуть служити для того, щоб підростаюче покоління вийшло через опромінені роботи на справді високе мистецтво, навчилося розуміти його, відчуло велич дійсної нефальшивої авторської філософії думки, вираженої кольором.
Василь ТАНАСІЙЧУК.
До цієї новини немає коментарів