Як «сірий імпорт» та «піджаки» на кордоні віртуозно оминають силовиків Закарпаття (ФОТО)

Не так давно на одному із всеукраїнських телеканалів продемонстрували сюжет, як пересічні закарпатці примудряються успішно заробляти на кордоні, виконуючи роль так званих піджаків. Що це за професія та як оплачується, довелось побачити на власні очі журналістам…

 

«Вівторок. 15 серпня. 23 година ночі. Міжнародний пункт пропуску «Тиса». На в’їзді в Україну, а саме в зоні митного контролю стоїть зо 20 лекгових автівок. Біля кожної - розлючений натовп людей, який вимагає від інспекторів пришвидшеної перевірки та безперешкодного пропуску. Підійшовши ближче з колегами з 112 телеканалу, чуємо невдоволення та роздратування: «Вас хто сюди кликав? Для чого ви нас знімаєте? Ми не давали дозвіл на проведення зйомок!» і в такому дусі…

Тим часом митники роблять свою роботу: проводять поглиблений огляд одного із транспортних засобів, з салону якого вийшло 4 жінки та водій. Привертають увагу величезні коробки, якими закладений увесь багажний відсік авто. Митники відкривають кожну і демонструють на камеру величезний асортимент нового одягу та взуття, які везуть начебто для «особистих потреб» і без сплати жодної копійки державі. Мовляв, у них все за законом та правовому полі – до 50 кг та 500 євро на кожну душу.

Привертає увагу маркування на пакунках. Коли розпакували один, побачили акуратно складені там 6 пар нових жіночих джинсів різних розмірів, до яких окремо ще йдуть 6 ременів. І таких пакунків майже 30. Наступна коробка відрізняється хіба іншим асортиментом: куртки, светри, дитячі чобітки і також все це різних розмірів.

І так щодня. Без перепон і сплати митних зборів та платежів.

Як пояснює на телекамеру одна із пасажирок - 61-річна жіночка, пенсії взагалі мізерні, комунальні тарифи ростуть як на дріжджах, держава відвернулася від простих людей, тож доводиться підзаробляти. За одну таку «ходку» платять до 100 гривень, тож за місяць назбирається три тисячі, а це вже щось!

Інший чоловік, який зізнався, що колишній військовий, тепер на пенсії, їздить в Угорщину виключно, коли там акції. На запитання журналістів, для чого йому стільки пар жіночих джинсів різних розмірів, відповів лаконічно з сарказмом: дітям, внукам, сусідам…І його не хвилює, що митники бачать тут його майже щодня. І якщо спиратися на його «правдиву версію» – то вже вся родина з сусідами мали б «потонути» у такій великій кількості новенького товару…

Зі свого боку митники бідкаються, що через недосконале законодавство та прогалини в Митному кодексі, змушені пропускати автівки з «піджаками». Бо нема важелів впливу на цю продуману схему легального перевезення товару, яка дозволяє спритникам оминати розмитнення.

До речі, митниця неодноразово направляла в правоохоронні органи відповідні матеріали про незаконний перетин «піджаками» кордон для подальшого внесення в Єдиний реєстр кримінальних проваджень. Однак суттєвого результату це не дало.

А все відбувається ось так: з боку угорського кордону прибуває фура з оптовим товаром, який потім розфасовують в легкові автомобілі, аби не розмитнювати увесь вантаж. Далі водії легковушок підбирають на нейтральній смузі українсько-угорського кордону місцевих, з якими заздалегідь домовляються про переміщення товару. А а їх там накопичується і в дощ, і спеку і жару достатньо, аби підсадити у всі «потрібні» автівки. Після проходження митних процедур на нашій стороні «піджаки» отримують винагороду, а безперешкодно провезений товар завантажується в іншу фуру, яка спокійно собі прямує до місця призначення по всій Україні: чи то ринок, чи магазин і легко розходиться. Але там вже цей товар коштуватиме у 4-5 разів дорожче! Відтак «навар» з однієї фури складає щонайменше чверть мільйона гривень. А таких каміонів Закарпаття покидає з набитим імпортним товаром сотнями в місяць…

У Держприкордонслужбі лише констатують, на Закарпатті діє понад 50 контрабандних угруповань. І ця проблема не є лише регіональною – в усіх прикордонних областях люди беруть участь у різноманітних схемах контрабанди. Товари везуть в обидва боки, як через пункти пропуску, так і поза ними. Раніше до країн ЄС переправляли дешеві в Україні та дорогі за кордоном товари – цигарки, горілку, спирт, цукерки. Для цього жителі прикордонних районів скуповувалися в Україні на обсяги, допустимі для індивідуального споживання, а на протилежній стороні кордону здавали товар оптовикам.

Тож, напрошується питання до компетентних правоохоронних органів, які нині чомусь повністю інертні і не проводять раптові перевірки ні на дорогах, ні в місцях завантаження нерозмитненого оптового товару – невже так важко вирахувати місця скупчення «піджаків» та покласти край сірим схемам?

Адже саме вони мають оперативно реагувати та виявляти різноманітні тіньові потоки і не дозволяти у себе «під носом» розорювати бюджет країни. До речі, за останні два роки – жодних потужних затримань вантажівок з «сірим» товаром ми не почули і не побачили! Тож результат їх бездіяльності «на лицо» - імпортна контрабанда успішно процвітає на Срібній землі.

А тим часом обласне керівництво неодноразово заявляє, що у краї контрабандистам перекриті всі шляхи!

Наївний народ напередодні виборів ще все сподівається на ремонт доріг, розвинену прикордонну та туристичну інфраструктуру, будівництво нових шкіл та садочків, квітучу економіку та підняття зарплат, пенсій, стипендій….», написала у Фейсбуці журналіст Вікторія Сенгетовська.

 

16 вересня 2015р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів