Як паводки на Закарпатті стають загрозливими та катастрофічними

Як розповів керівник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Володимир Чіпак, паводки на карпатських річках повторюються в середньому 4-5 разів на рік. Частота їх  формування в багаторічному розрізі підпорядковується певним закономірностям, які проявляються у чергуванні періодів підвищеної та низької водності. Саме в періоди підвищеної водності паводки набувають загрозливого, нерідко катастрофічного характеру.

На  90-ті роки минулого століття припав період підвищеної водності, який прийшов на зміну періоду низької водності з 1982 по 1990 рр. У цей час формувались високі паводки, що охоплювали не тільки Закарпаття (1992, 1993 рр. Закарпаття; 1993 р. Прип'ять; 1994 р. Німеччина; 1997 р. Польща, Чехія, Словаччина, Німеччина, басейн Дністра; 1998 р. Закарпаття, Дністер, Словаччина, Німеччина).

Паводки, що  спостерігаються в басейні р. Тиси, формуються в будь-який час року і можуть бути зливового, снігового або сніго-дощового походження. Багаторічні спостереження показують, що особливо значні і надзвичайно високі паводки в басейні Тиси відмічались в 1913, 1927, 1933, 1941, 1947, 1948, 1955, 1957, 1968, 1970, 1980, 1992, 1993, 1995, 1998 і 2001 роках, причому паводки 1947, 1957, 1968, 1970, 1992, 1998 і 2001  років по характеру  формування і катастрофічним наслідкам   займають в цьому ряду  особливе місце.

У повоєнні роки на річках басейну Тиси виникнення паводків практично спостерігається щорічно, а в окремі роки – по декілька разів на рік. Всього за період 1946-2001 рр. пройшло понад 150 паводків.

«Наукові висновки складені провідними науковими, науково-дослідними та проектними інститутами України, покладені в основу при розробці Схеми та державної програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиси зазначають, що спостереження і аналіз даних багаторічних досліджень свідчить, що виникнення паводків та інших небезпечних природних явищ на Закарпатті настає в результаті взаємодії цілого ряду природних та антропогенних факторів», - каже Володимир Чіпак.

Найважливішими серед них є  гідрометеорологічні (інтенсивні і тривалі дощі на всій площі водозборів, характер надходження води до русел річок тощо), які в поєднанні з особливостями поверхні водозборів (крутизна і величина схилів, незначна глибина залягання материнських порід, розчленованість рельєфу) відіграють домінуючу роль у створенні  умов для катастрофічних природних явищ, в тому числі паводків, селей та зсувів. Ці процеси набирають загрозливого характеру при інтенсивних тривалих опадах та швидкоплинному сніготаненні.

До основних антропогенних факторів відносяться: розорювання крутосхилів; надмірна вирубка лісів; транспортування деревини з використанням застарілих технологій; необґрунтувані виробітки в руслах річок гравійно-піщаних матеріалів; порушення режиму господарювання у водоохоронних зонах та прибережних захисних смугах річок, забудова заплав гірських річок аж до їх русел, недосконалість окремих застарілих генпланів населених пунктів та проектів районного планування, де були не визначені зони катастрофічного затоплення територій, а також прибережні захисні смуги річок та струмків та ряд інших негативних впливів.

Збіг всіх перерахованих негативних природних та антропогенних факторів у  своїй сукупності, і став причинами виникнення катастрофічних паводків в басейні річки Тиси  та Карпатському регіоні в цілому.

Як зазначає головний водник краю, для запобігання негативного впливу паводків в 2001 році розроблена Схема та державна Програма комплексного протипаводкового захисту басейну р. Тиса в Закарпатській області. Планом заходів із створення цілісного протипаводкового комплексу в Закарпатській області в басейні р. Тиси запропонованих Схемою та передбачених Програмою є виконання в комплексі з  інженерними заходами (такими як будівництво захисних дамб, протипаводкових ємностей, сухих польдерів, гідротехнічних та дорожніх споруд, регулювання русел річок, кріплення берегів та ін.) агролісомеліоративних заходів, спрямовані на лісозбереження та лісорозведення, здійснення протиерозійних заходів, регулювання землекористування.

«Важливою ланкою в комплексі протиерозійних заходів, запропонованих Схемою та включених у Програму, є лісомеліорація, в рамках якої передбачалося проведення заліснення яруг, балок гірських схилів та інших придатних під сільськогосподарське використання земель, прияружно-прибалочні лісні полоси, захисні насадження вздовж річок, ілофільтри по дну ярів і балок, реконструкцію чагарників», - деталізує Володимир Чіпак.

Реалізація всього комплексу протипаводкових заходів для Закарпатської області, передбачених Програмою на період до 2015 року мала забезпечити захист від руйнівної дії паводкових вод 500 населених пунктів, 2600 виробничих об’єктів та 200 тис. гектарів сільськогосподарських угідь області.

Незважаючи на те, що з державного бюджету було профінансовано лише 24% від передбачених, реалізація заходів Програми комплексного протипаводкового захисту за останні 10 років дала можливість значно підвищити надійність всього протипаводкового комплексу Закарпаття та зменшити обсяги нанесених збитків більше ніж у 10 разів. Так, при проходженні паводку 1998 року збитки склали - 800 млн. гривень, історичний паводок 2001 року (вищий за паводок 1998 року) - збитки 300 млн. гривень, паводок 2008 року - 169 млн. гривень, паводок 2010 року, який прирівнюється до паводку 2001 року - збитки склали біля 73 млн. гривень. Таким чином, можна зазначити, що ефект від реалізації Програми Тиса є, хоч вона і недостатньо фінансується, і іншої альтернативи захисту населених пунктів та територій області не має.

Як показав реальний розвиток паводків 2008-2010 років новозбудовані, відбудовані та відновлені об’єкти в рамках виконання державної Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні р.Тиса забезпечили надійний захист населених пунктів та територій Закарпатської області від шкідливої дії паводкових вод. Як приклад, Закарпаття найменше постраждало від липневого паводку 2008 року на відміну від Прикарпаття ( збитки по Закарпатській області склали тільки 169 млн.грн із понад 4000 млн.грн. загальних збитків по всіх областях Західної України). Висока ефективність побудованої на Закарпатті автоматизованої інформаційно-вимірювальної системи  (АІВС – Тиса) була доведена під час цього потужного паводку. За рахунок вчасного прогнозу місцева влада і населення були поінформовані про загрозу за 48 годин, що дозволило вжити упереджувальні заходи. В результаті збитки від водної стихії у Закарпатській області були у декілька десятків разів меншими, ніж у Прикарпатському регіоні.

На основі досвіду Закарпаття з виконання заходів Програми Тиса що забезпечило надійний захист населених пунктів та територій під час проходження липневого паводку 2008 року Держводгосп розробив Схему комплексного протипаводкового захисту Прикарпатського регіону в басейнах річок Дністер, Прут, Сірет та розпочата реалізація Державної цільової комплексної програми протипаводкового захисту у Прикарпатському регіоні на період 2009 – 2015 роки.

«На сьогоднішній день забезпечення безаварійного пропуску паводків протипаводковим комплексом по території області проводиться з використанням значного багаторічного досвіду в регулюванні та перерозподілі стоку відповідно до розроблених регламентів та режимів експлуатації, використовуючи весь комплекс гідротехнічних споруд, магістральних каналів, насосних станцій, водосховищ осушних систем та автоматизованих гідрометричних вимірювальних станцій АІВС «ТИСА» з врахуванням транскордонного співробітництва у відповідності до Міжурядових Угод», - інформує Володимир Чіпак.

Протипаводковий комплекс водогосподарських об’єктів захищає понад 180 населених пунктів на низині та у долинах гірських рік та територію області на площі понад 180 тис. га, забезпечує відведення місцевого паводкового стоку з польдерів та осушних систем – 183,7  тис.га.

 

Починаючи з 2011 року на річках Закарпаття поступово встановився маловодний період. Малосніжні зими, невисока весняна повінь з льодоходом що проходить невисокими хвилями в межах корінних берегів, дефіцит опадів весною та  в літні місяці призводять до формування та утримання на річках області щорічно (з 2011 року) на протязі літа та осені катастрофічно маловодного періоду. Тривалі бездощові періоди в поєднанні зі спекою призвели до утримання на річках області низьких меженних рівнів води. Більше половини постів спостереження (27) зафіксували рівні води  в річках Закарпаття нижчі за історично мінімальні. Практично ситуація  на водотоках  області склалася такою, що спостерігалась в області 60 років назад (1952 р. історичний мінімум на р. Уж) при максимальній температурі повітря.

Втім, днями сталося як не гадалося… Впродовж 21-22 листопада 2015 року в результаті інтенсивних опадів відбулося підтоплення населених пунктів, житлових будинків та об'єктів інфраструктури у Тячівському, Рахівському, Міжгірському, Воловецькому та Іршавському районах.

Загалом через паводок на Закарпатті підтоплено 401 домогосподарство та знесені 5 мостів. На щастя, обійшлося без людських жертв і травмувань, а також зруйнованих будівель.

Володимир Чіпак зауважив, що негода пошкодила 2 км дамб і півтора кілометри берегоукріплень. У горах паводкова хвиля сягала 2 м 30 см, а на рівнинній частині Закарпаття – до 5 м. Наразі рівні води в річках впали на 0,7-2 м. Щоб убезпечити область від руйнівних наслідків підтоплень у майбутньому, за словами начальника БУВР р. Тиса, необхідно налагодити систематичне й достатнє фінансування програми протипаводкового захисту.

До речі, головний водник раю неодноразово попереджав, що Закарпаття лише на третину захищене  від паводків. «Нині Закарпаття захищене від паводків лише на 28-30%», – сказав Володимир Чіпак.

Також начальник БУВР Тиси Володимир Чіпак зауважив, що впродовж останніх двох років Програма комплексного протипаводкового захисту з Державного бюджету практично не фінансувалася, проектні та будівельні роботи не велися. У 2015-му місцева влада відшукала 5 млн грн на погашення боргів по давно виконаних замовленнях, але ще майже 10 млн грн усе одно залишається «висіти».

«Зараз у краї є 57 ділянок, де існує загроза підтоплення, щоправда, при різних паводках. Зо сто населених пунктів ми захистили, а передбачалося – 250. Незавершеними залишаються до сотні протипаводкових об’єктів, на які шукаємо фінансування, зокрема створюючи інвестиційні проекти», – розповів Володимир Петрович. І додав: за період трудової діяльності доводилося складати чотири програми розвитку водного господарства Закарпаття, але жодна з них не була реалізована повністю. Нинішня – не виняток. Правда, за вісім місяців 2015-го в її рамках виконано робіт на 3,8 млн грн, і порівняно з попереднім роком (1,1 млн грн) - це прогрес.

Володимир Чіпак також підтвердив, що в зоні паводкового ризику перебуває й Ужгород, тож розчистка Ужа, яка зараз ведеться, – справа потрібна й звична, таке вже робили неодноразово, і щоразу довелося вислуховувати претензії. Але все це абсолютно законно, переконує посадовець, їх навіть перевіряла прокуратура й порушень не виявила. Розчистка русел найбільш актуальна саме під час низької водності річок, тож наразі такі роботи йдуть не лише в обласному центрі, а й у Мукачеві, у планах – ще більше десятка об’єктів по області. До речі, в Румунії на аналогічне впорядкування Тиси цьогоріч виділили 18 млн євро. Володимир Чіпак назвав ще кілька проблем: нераціональне використання води (її втрати через застарілі мережі комунальних підприємств краю сягають 8,2 млн м3!); скид неочищених стоків у річки (понад 2 мільйони кубів!), що особливо відчувається в період маловоддя; жахлива засміченість водних артерій ПЕТ-пляшками, які «експортуються» за кордон; експлуатація багатьох водних об’єктів без належного оформлення і, відповідно, сплати ренти. А ці гроші, до речі, переважно залишаються на місцях і могли б допомогти з вирішенням екологічних проблем.

«Протипаводкова програма «Тиса» не фінансується вже третій рік, і це одна з причин підтоплень та руйнівних наслідків теперішнього паводку, – заявив голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. – Після мого призначення на Закарпаття виявилося, що за 2012 -2014 роки по програмі «Тиса» залишилося 15 мільйонів гривень боргів. Я особисто неодноразово їздив у Кабмін і вибивав фінансування, завдяки чому уряд на сьогодні погасив заборгованість на 12,5 мільйонів. Решта боргу, сподіваюся, буде погашена ще до кінця цього року. Зроблю все можливе, щоб із наступного року відновити повноцінне фінансування протипаводкової програми й мінімізувати руйнівні наслідки стихії. Роботи будуть виконуватися в повну силу, без відкатів і крадіжок бюджетних грошей, як це звикли робити деякі закарпатські політичні бізнесмени. Я зараз виїжджаю в постраждалі від стихії райони і ще сьогодні покажу, як під натиском відносно невеликого паводку позмивало дамби, побудовані міністром МНС часів Януковича. Бо державні гроші банально розкрадалися, усе, що залишили мені по програмі «Тиса» «вуйці» завидівського «няня» –  це борги!», впевнений Геннадій Геннадійович.

А заступник голови Закарпатської ОДА Михайло Рівіс в свою чергу зазначив: «Як голова регіональної комісіі ТЕБ та НС, особисто виїжджав на територію Тячівського та Рахівського районів, які найбільше потерпіли від паводку. Для порівняння, рівень інтенсивності опадів за 21-22 листопада відповідає рівню паводку 2010 року.

На даний момент пік паводку пройдено, тож можемо підбити певні підсумки: територіальна підсистема цивільного захисту Закарпаття, в цілому справилась з ситуацією. Завдяки чіткій та злагодженій роботі, оперативному залученню всіх наявних сил і засобів, незважаючи на високий рівень паводкових вод, особливо у гірській місцевості, значних руйнувань та пошкоджень об'єктів інфраструктури на території області вдалось не допустити. Реагування і дії служб були своєчасними і кваліфікованими».

Водночас високопосадовець зауважив: «Хочу звернути увагу, що припинення фінансування протипаводкової програми "Тиса" не сприяє безпечному проходженню осінніх та весняних паводків в Закарпатті. Тому на позачерговому засіданні регіональної комісії ТЕБ та НС керівник краю Геннадій Москаль доручив підготувати на адресу Уряду відповідні документи щодо включення фінансування зазначеної програми в бюджеті країни на наступний рік. Лист буде запропоновано підписати всім народним депутатам від Закарпаття. Наразі продовжуємо моніторинг ситуації, в окремих місцях, де рівень паводкових вод знизився − здійснюється обстеження та уточнення нанесених збитків».

Фото - із Інтернету.

Валерія Громицька для  Uzhgorod.net.ua

 

25 листопада 2015р.