Листопадовий паводок страху нагнав...

 Кілька діб протягом останніх тижнів тисячі мешканців приборжавських і притисянських сіл Берегівщини прожили в острасі – однак трепет, тривога, паніка, жура, боязнь виявилися зайвими. Йдеться про листопадові зливи, які спровокували досить велику повінь – найбільшу за 15 років. Однак до катастрофічного паводка зразка1998 і 2001 р.р., коли у каламуті плавало пів-Берегівщини, слава Богу, не дійшло. Хоча якби іще дощі падали два-три дні, то запросто могла повторитися ситуація з великою водою тодішнього періоду.

Тож і насправді, поспілкувавшись з головами сільрад Н. Реміт, Квасова, Боржави, Варів відповідно з п. п. Олександром Подм‘ятніковим, Василем Губалем, Йосипом Ференці та Елеміром Шаламоном, а також з провідним спеціалістом БМУВГ Миколою Козлюком із приводу останнього паводку, переконався: інтенсивні опади, які небеса «зцідили» на територію Закарпаття 20-22 листопада, масштабної біди на Берегівщині не накоїли. Хоча через район протікають найбільші річки краю Боржава й Тиса – вони мають протяжність 30 км. і 23 км. (неподалік с. Вари перша вливається у другу). А початок, як відомо, беруть у горах Рахівського (неподалік хребта Свидовець й гори Говерла) й Свалявського (с. Березники) районів. Простягнулися відповідно на 116 і 201 км. Слід також зазначити, що загальна довжина Тиси 966 км.

Отже, їхніми водами та деяких приток у Рахівському, Тячівському, Міжгірському, Хустському та Іршавському районах загалом підтоплено більше чотирьох сотень дворогосподарств, у тому числі 168 житлових будинків, 17 га сільгоспугідь, пошкоджено 3 дерев‘яні та 2 металеві мости, низку переходів і місточків через малі річки, струмки тощо. До бурхливих потоків розлилися навіть ті, які влітку можна перестрибнути по камінчиках. Негода також пошкодила 2 км. дамб і півтора кілометри берегоукріплень. Якщо в горах паводкова хвиля сягала 2 м. 30 см., то на рівнинній частині Закарпаття – до 5 м. Між іншим, у Боржаві вода однойменної річки піднялася на 3 м. 76 см., Тиси у Варах – до 6.50 (у Грабарові так само). Хоча у часи злопам‘ятних затоплень доходило і до понад 10 метрів.

Пригадується, тоді були навіть переливи та прориви дамб. На цей раз вода була тільки у заплавах. Приміром, не було затоплено (на щастя!) дорогу на Квасово – хоча попередніми періодами тут також усе стояло в полоні стихії. Між іншим, пік її проходження на річці Тиса (у Боржаві також) припав на понеділок-вівторок. Не топили води найбільшої закарпатської артерії, як колись, також села Свободянсько-Батрадської улоговини (вона тоді поверталася назад). На сьогодні тисянські хвилі безпроблемно минули такі населені пункти сусідньої Угорщини, як Тіводар, Вашарошнамень, Ловня тощо. Щоправда, у Чопі рівень каламуті у середині минулого тижня сягнув за позначку більше 10 м. До Дунаю вода Тиси потрапила кілька днів тому (у Солноку, наприклад, вона бурунила-вирувала через сім днів після опадів у наших горах). Інтернет-мережа публікує фото, що прихопила й понесла з собою ця річка. Хоча треба сказати, що сміття і нечисть пливуть не тільки закарпатські, але й ті, як Тиса "підбирає" на своєму майже тисячному шляху.

Ось така вона, листопадова стихія 2015 року. Старші люди називали це явище листовою повінню, бо несла з собою багато листя, хмизу тощо. Та й припадала, зрештою, на останній місяць осені – листопад. На цей раз униз за течією теж погнала тонни побутового сміття, пет-пляшок, які зупинялися біля опор мостів, корчів, на заплавах і створювали затори. Як прибрати ці штучні загати? Один із варіантів – нехай до весни підсохне, а потім узяти й запалити. Але є загроза, що через ці перегати вода нерідко переливатиме за дамби й затоплюватиме довкілля. А там шкода, біда, втрати...

Михайло ПАПІШ

 

01 грудня 2015р.