Листопадовий паводок страху нагнав...

Але великої біди Берегівщині не завдав. Хоча нещодавні природні явища змусили мешканців деяких низинних районів нашої області пережити страх за своє життя через повінь...       

 

 Кілька діб протягом останніх тижнів тисячі мешканців приборжавських і притисянських сіл Берегівщини прожили в острасі – однак трепет, тривога, паніка, жура, боязнь виявилися зайвими. Йдеться про листопадові зливи, які спровокували досить велику повінь – найбільшу за 15 років. Однак до катастрофічного паводка зразка1998 і 2001 р.р., коли у каламуті плавало пів-Берегівщини, слава Богу, не дійшло. Хоча якби іще дощі падали два-три дні, то запросто могла повторитися ситуація з великою водою тодішнього періоду.

Тож і насправді, поспілкувавшись з головами сільрад Н. Реміт, Квасова, Боржави, Варів відповідно з п. п. Олександром Подм‘ятніковим, Василем Губалем, Йосипом Ференці та Елеміром Шаламоном, а також з провідним спеціалістом БМУВГ Миколою Козлюком із приводу останнього паводку, переконався: інтенсивні опади, які небеса «зцідили» на територію Закарпаття 20-22 листопада, масштабної біди на Берегівщині не накоїли. Хоча через район протікають найбільші річки краю Боржава й Тиса – вони мають протяжність 30 км. і 23 км. (неподалік с. Вари перша вливається у другу). А початок, як відомо, беруть у горах Рахівського (неподалік хребта Свидовець й гори Говерла) й Свалявського (с. Березники) районів. Простягнулися відповідно на 116 і 201 км. Слід також зазначити, що загальна довжина Тиси 966 км.

Отже, їхніми водами та деяких приток у Рахівському, Тячівському, Міжгірському, Хустському та Іршавському районах загалом підтоплено більше чотирьох сотень дворогосподарств, у тому числі 168 житлових будинків, 17 га сільгоспугідь, пошкоджено 3 дерев‘яні та 2 металеві мости, низку переходів і місточків через малі річки, струмки тощо. До бурхливих потоків розлилися навіть ті, які влітку можна перестрибнути по камінчиках. Негода також пошкодила 2 км. дамб і півтора кілометри берегоукріплень. Якщо в горах паводкова хвиля сягала 2 м. 30 см., то на рівнинній частині Закарпаття – до 5 м. Між іншим, у Боржаві вода однойменної річки піднялася на 3 м. 76 см., Тиси у Варах – до 6.50 (у Грабарові так само). Хоча у часи злопам‘ятних затоплень доходило і до понад 10 метрів.

Пригадується, тоді були навіть переливи та прориви дамб. На цей раз вода була тільки у заплавах. Приміром, не було затоплено (на щастя!) дорогу на Квасово – хоча попередніми періодами тут також усе стояло в полоні стихії. Між іншим, пік її проходження на річці Тиса (у Боржаві також) припав на понеділок-вівторок. Не топили води найбільшої закарпатської артерії, як колись, також села Свободянсько-Батрадської улоговини (вона тоді поверталася назад). На сьогодні тисянські хвилі безпроблемно минули такі населені пункти сусідньої Угорщини, як Тіводар, Вашарошнамень, Ловня тощо. Щоправда, у Чопі рівень каламуті у середині минулого тижня сягнув за позначку більше 10 м. До Дунаю вода Тиси потрапила кілька днів тому (у Солноку, наприклад, вона бурунила-вирувала через сім днів після опадів у наших горах). Інтернет-мережа публікує фото, що прихопила й понесла з собою ця річка. Хоча треба сказати, що сміття і нечисть пливуть не тільки закарпатські, але й ті, як Тиса "підбирає" на своєму майже тисячному шляху.

Ось така вона, листопадова стихія 2015 року. Старші люди називали це явище листовою повінню, бо несла з собою багато листя, хмизу тощо. Та й припадала, зрештою, на останній місяць осені – листопад. На цей раз униз за течією теж погнала тонни побутового сміття, пет-пляшок, які зупинялися біля опор мостів, корчів, на заплавах і створювали затори. Як прибрати ці штучні загати? Один із варіантів – нехай до весни підсохне, а потім узяти й запалити. Але є загроза, що через ці перегати вода нерідко переливатиме за дамби й затоплюватиме довкілля. А там шкода, біда, втрати...

Михайло ПАПІШ

 

01 грудня 2015р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів