Угорському сепаратизму на Закарпатті - не бути!

– Про відновлення у межах Закарпаття так званого угорського (Притисянського, який охопить Берегівський та Виноградівський райони) виборчого округу представники угорської громади говорять відтоді, відколи цей округ ліквідували – з кінця 90-их років. Мало хто знає, що так званий угорський виборчий округ існував на парламентських виборах 1998 року, на якому протистояли один одному кандидати від 2 угорських політсил, які на останніх місцевих виборах нарешті об'єдналися – від КМКС тоді йшов Міклош Ковач, а від УМДС Іштван Гайдош, – пояснив експерт у коментарі Укрінформ. – Більше того, навесні 2014 року кандидат у президенти Петро Порошенко підписав з лідером КМКС Ласлом Брензовичем угоду про співпрацю з угорською громадою та захист її інтересів, де також передбачалося відновлення угорського виборчого округу. Але цього не було зроблено, за що на Україну планували подати до Європейського суду з прав людини, однак тоді все вирішилося включенням Брензовича у прохідну частину списку "Солідарності". Крім того, ідея угорського району обговорювалася під час всеукраїнських дебатів щодо об'єднання громад та децентралізації. Тому в даному питанні - і виборчого округу, і окремого району як адмінодиниці – угорська спільнота діє послідовно і в межах українського законодавства. Відтак, говорити про сепаратизм з боку угорців у даному випадку – це відверте дилетантство, спекуляція. А тим паче, проводити паралелі з Кримом чи Донбасом. Додайте до цього суто формальні аспекти: розмір Угорщини та її економічну і військову потужність, а також той факт, що Угорщина є членом ЄС та НАТО, що автоматично виключає державний сепаратизм стосовно України.

– За неофіційною інформацією, якраз аби уникнути звинувачень у сепаратизмі, Будапешт свого часу наполіг на ротаціях у керівництві КМКС – адикального Міклоша Ковача, який часом робив аж занадто різкі заяви щодо долі угорської громади Закарпаття, змінив поміркований прагматик Ласло Брензович, – додав Дмитро Тужанський.

– Тому заява про створення окремого угорського району, яка була озвучена зараз, є очікуваною і закономірною. Це пов'язано і з дуже сильним результатом об'єднаних угорських сил на місцевих виборах (беззаперечна перемога на Берегівщині та відчутне представництво як на рівні обласної ради, так і, фактично, у всіх міських і районних радах), і з досягненням домовленостей з президентською командою. На останньому засіданні Закарпатської обласної ради заступником голови обрали представника КМКС Йосипа Борто. А ще раніше, завдяки голосам КМКС, головою облради обрали представника "Солідарності" Михайла Рівіса. Цей союз фактично вивів облраду з "клінчу", а передували йому кількатижневі домовленості. І треба розуміти, що навряд чи предметом цих домовленостей із президентською політсилою була саме посада заступника голови облради або головування в кількох комісіях. Заради таких питань Геннадій Москаль мабуть не їздив би кілька разів у Києва на аудієнції до Порошенка. Та і не це цікавить угорських політиків і Будапешт. Скоріш за все, предметом чергових домовленостей були питання, які угорська громада ставила перед українською владою давним-давно, і про які я розповів на самому початку, – підкреслив політолог.

– По-друге, щодо сепаратизму. Його загроза на Закарпатті дійсно є, як і загалом по країні в прикордонних регіонах. Але цей сепаратизм вимірюється у соціологічному зрізі 1-3 %, що підтвердило окреме дослідження щодо Закарпаття групи "Рейтинг" на замовлення IRI та посольства США. Цей сепаратизм існує на рівні роботи спецслужб, насамперед, російських. Це не параноїдальна мелодія з ростовської платівки, а системна робота російських спецслужб, яку чітко видно давно, а особливо активно – останні 2-3 роки. Мова йде про спецоперації з русинськими та угорськими спільнотами, а також відверті провокації. Сепаратизм існує на рівні роботи спецслужб, насамперед, російських

Я маю на увазі з'їзди ефемерних русинських організацій із проголошеннями звернень про автономію чи незалежність, які потім за великі гроші вкидуються хвилями в український та російський медіа-простір. Або робота угорських радикалів з партії Йоббік, представник якої мав навіть офіс у Берегові, а зараз його судять в Угорщині за шпигунство на користь іншої держави. Здогадайтесь, якої саме. Відверті провокації – це істерія з мобілізацією чоловіків у 2014 році, коли дуже специфічну роль відіграла церква Московського патріархату, – зазначив Дмитро Тужанський.

– Тому, і це по-третє, зараз вкотре дуже важливо, щоб українські політики та медіа спробували нарешті розібратися у темі, і щоб не вийшло, як після стрілянини 11 липня в Мукачевому, коли всю країну лякали політичним сепаратизмом, якого ніхто так і не виявив, а на область навішали добрий десяток ярликів. Тепер уже почали лякати угорським сепаратизмом, "західним фронтом" і так далі. Ось ця медійна плутанина і спекуляції є ідеальним середовищем для роботи спецслужб, зокрема російських, для того, аби перетворювати сепаратизм із симулякра на практику, – підсумував політолог.

 

18 грудня 2015р.