Окриленою з поїздки до Києва повернулася додому Олімпійська чемпіонка Монреалю-76
Мова йде про Ніну Лобову-Гецко, яка у канадському Монреалі захищала гандбольні ворота збірної СРСР.
На минулому тижні у столиці України відбулися кількаденні урочистості олімпійської національної родини – заходи проходили з нагоди 25-річчя створення НОКу. Його біографія, як відомо, почала писатися у 1990 р. Для довідки: першим головою Національного олімпійського комітету був легкоатлет-спринтер Валерій Борзов, а починаючи з 2005 р., цю високу посаду обіймає стрибун у висоту Сергій Бубка. За чверть століття українські спортсмени вибороли 122 золоті олімпійські медалі… У Київському національному академічному театрі оперети за участю президента МОКу Томаса Баха (того ж дня він отримав високу нагороду – орден князя Ярослава Мудрого з рук глави української держави Петра Порошенка) вшанували олімпійців усіх часів – починаючи з 1952 р. Звісно, описати почуття, які пронизували цей ювілейний захід, в одній коротенькій замітці неможливо. Однак інформуємо читачів: на урочистості побувала і наша землячка Ніна Романівна Гецко. Вона залюбки розказала кореспонденту медій про це зібрання цілого сузір‘я олімпійців – молодих, досвідчених і вже істинних ветеранів спортивного руху. Як відомо, у далекому вже в часі 1976 р., коли у канадському Монреалі захищала гандбольні ворота збірної СРСР, єдина зараз на Закарпатті олімпійська чемпіонка носила прізвище свого батька – Лобова. А змінила його після того, як вийшла заміж за Юрія Гецка (нині він, на жаль, уже покійний). Цій даті також уже, слава Богу, скоро чотири десятки літ. Між іншим, у ті дні, коли ще зовсім молоденька Ніна захищала спортивну честь олімпійської збірної, вона якраз була іменинницею. Тож і собі подарунок піднесла, і для гандбольної дружини "золото" (мова – про медалі) вберегла. Бо пропустила б голи – не стали б наші дівчата "першими", тобто переможцями, на тій заокеанській Олімпіаді. А нині статусна спортсменка зі столичної поїздки не тільки нагороди привезла, які отримала з рук «найголовнішого» олімпійця світу Баха та нашого Бубки, але й незабутні враження в душі з нею до рідного Берегова прибули. Бо зустріла тих, з ким захищала гандбольну славу, з ким несла естафетний Олімпійський вогонь у Києві тощо. Між іншим, вельми теплими були рукостискання та поцілунки з славнозвісною Альбіною Дерюгіною, яка, не зважаючи на свої поважні літа, тренує національну збірну з художньої гімнастики. Це було там, у Києві. А буквально кілька днів тому одна одну зустріли вдруге – але на цей раз уже в нашому провінційному містечку. Саме тут, на спортбазі "Закарпаття", триває черговий збір юних українських гімнасток. Михайло ПАПІШ, журналіст із Берегова
До цієї новини немає коментарів