Учені: Територія навколо ЧАЕС стабільно очищується

Заступник директора з наукових питань ?нституту геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України Герман Бондаренко наголосив, що після аварії 26 квітня 1986 року паливними частками була забруднена вузька смуга території на захід від ЧАЕС.

"Ця територія отримала перший удар ? над нею проходила хмара від реактора. Унаслідок сухого або мокрого випадання її часток утворилися радіоактивні поля. Вони і створили відносно високий рівень зовнішнього опромінення населення", - сказав Бондаренко.

"Серед часток, що випали з хмари, було багато короткоживучих ізотопів, які швидко розпалися. Тому рівень зовнішнього опромінення знизився за кілька місяців. Уже через два роки основним джерелом зовнішнього опромінення залишився цезій-137", - відзначив учений.

За його словами, "за останні років вісім-десять ?рунтовий покрив південної і східної частини зони практично очистився природним шляхом. З погляду радіаційної безпеки вони придатні до використання".

"В усіх без винятку районах, де населення залишилося, рівень впливу радіації ? значно нижчим, ніж передбачено нормативами. До кінця не вирішене питання про відселення жителів за останні сім років утратило свою актуальність", - сказав Герман Бондаренко.

Він наголосив, що "прогнози і сьогоднішні дослідження засвідчили, що відбува?ться постійне природне самоочищення заражених територій ? винесення мікрокількостей радіоактивних елементів і їхній розпад. Це відбуватиметься доти, поки вміст їхній у Чорнобильській зоні і поза нею не зрівня?ться і не стане всюди рівномірно низьким, трохи більшим, ніж до аварії". "?стотно прискорити цей процес не вда?ться, та й чи варто?" - підкреслив учений.

Герман Бондаренко вважа?, що вже сьогодні "практично всі землі зони впливу Чорнобильської АЕС можна використовувати, щоправда, з деякими обмеженнями".

Учений відзначив, що мова йде про плани виділення в зоні відчуження заповідних територій. "У першу чергу, на тих територіях, де консервувалися відходи. ? тому ці території на сотні років будуть непридатні для проживання", - сказав він.

Бондаренко повідомив, що "частина зони відчуження виділиться в зону промислового використання ? для перетворення об??кта "Укриття" (над зруйнованим четвертим реактором ЧАЕС) на безпечний об??кт і зняття з експлуатації техніки, що там працювала". За його словами, також існують плани спорудження в зоні впливу ЧАЕС сховища відходів.

Водночас він підкреслив, що "фундаментальне підземне сховище в районі Чорнобиля побудувати поки неможливо. Насамперед тому, що геологія району вивчена недостатньо: точно невідома потужність осадових відкладень, що перекривають кристалічний фундамент, характер поверхні фундаменту, його тріщинуватість і т. п". "А підземне сховище в умовах України можна будувати лише в монолітних блоках кристалічних порід", - вважа? Бондаренко.

Доктор геолого-мінералогічних наук Герман Бондаренко вивча? міграційні процеси радіоактивних і радіогенних (які утворюються внаслідок радіоактивного розпаду) елементів, а також швидкість їхнього потрапляння до трофічних (харчових) ланцюгів.

Експерти-екологи відзначають, що коли мова йде про самоочищення ландшафту, найчастіше ма?ться на увазі винесення забруднювачів за межі досліджуваної системи або переведення їх у форми, у яких шкідлива речовина не може переходити в трофічні ланцюжки.

Тобто самоочищення Чорнобильської зони, на думку вчених, означа? винесення радіоактивних елементів за межі досліджуваних ?рунтів ? у глибину (водоносні горизонти, осадові породи під ?рунтами і т.п. ) і територіально (у ландшафти сусідніх територій).

Це і ? реалізація природних механізмів самоочищення, кінцева мета яких ? рівномірний розподіл усіх речовин, підкреслили вони.

[b]Поховання радіоактивних матеріалів[/b]

Першочерговим завданням Міністерства з надзвичайних ситуацій України стосовно Чорнобильської АЕС ? вивезти і безпечно поховати радіоактивні матеріали, які ще залишаються на станції.

У вівторок, 26 квітня, у день 19-ї річниці аварії на четвертому енергоблоці ЧАЕС, прес-секретар МНС Лариса Мудрак сказала: "Загалом перед міністерством поставлене завдання сформулювати державну політику у сфері ставлення до радіоактивних відходів. Відповідний закон у республіці був прийнятий 10 років тому , однак чіткої системи роботи в цьому напрямку так і не було започатковано".

За словами представника МНС, у Чорнобильської станції ? два варіанти майбутнього. "Можна залишити її такою, якою ми її зна?мо, як пам?ятник для нащадків. Або знести, перетворивши майданчик під станці?ю в поле із зеленою травою. Однак українське суспільство поки не виробило однозначної позиції, який з цих варіантів кращий", - відзначила вона.

Водночас Лариса Мудрак вважа?, що в майбутньому Україна повинна сприяти розвитку атомної енергетики. "Усі українські АЕС устатковані реакторами нового типу. Вони і надалі повинні і працюватимуть", - сказала представник МНС.

У свою чергу, директор київського ?нституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважа?, що нова влада поки не визначилася щодо чорнобильської проблеми, тому доля ЧАЕС, як і майбутн? ядерної енергетики в Україні, "зависли в повітрі".

За його словами, якщо проголошений новим керівництвом країни курс на ?вропейську інтеграцію "стане більш предметним", це може привести до скорочення потенціалу ядерної енергетики республіки.

"?вропейське суспільство дуже чутливе до можливості будь-яких екологічних катастроф, і це може створити ризик закриття деяких діючих українських станцій, що не відповідають нормам екологічної безпеки ?вропи", - відзначив Карасьов.

А якщо курс на ?вропейську інтеграцію "буде не настільки виразним", інтенсивний розвиток атомної енергетики в Україні можливий, стверджу? він. "У такому разі держава повинна провести технічну і технологічну інвентаризацію й оцінку об??ктів ядерної енергетики. Повернення цій галузі ключових позицій потрібне хоча б для досягнення кращих показників енергозбереження в економіці, що позитивно позначиться на енергобезпеці країни", - сказав експерт.

Підготовлено за матеріалами інформагентства "Новости-Украина" та Р?А "Новости".

 

27 квітня 2005р.