Закарпатський народний хор вперше виступив на хорватському фестивалі

Адже у Липовлянах, які знаходиться у Сісацько-Мославінській жупанії (історична область Славонія), мешкають представники багатьох національностей. Українці є другими за чисельністю після хорватів.

Цього разу у фестивалі взяли участь представники 14 нацменшин, що проживають у Липовлянах. Акцію відвідали близько 20 депутатів Хорватського Сабору (парламенту), мери багатьох міст та керівники регіонів. Найпочесніше місце у святковій ході та гала-концерті дісталося колективу Закарпатського народного хору. Виступ наших земляків став яскравим завершальним акордом цього дійства: присутнім неабияк припали до душі закарпатські народні пісні та танці. 

«Липовлянські зустрічі» мають не лише мистецький характер – вже багато років поспіль цей захід є місцем проведення круглих столів, презентацій, виставок, зустрічей з проблематики національних меншин та діяльності культурних товариств і національних об’єднань діаспори. Зокрема, закарпатцями щиро опікувався  голова координації Української національної меншини Республіки Хорватії Михайло Семенюк та всі представники місцевої української громади. Цікавим також є той факт, що саме у Липовлянах діє найстаріша українська греко-католицька церква, заснована українцями-переселенцями часів Австро-Угорської імперії.

А 28 серпня артисти Заслуженого академічного Закарпатського народного хору взяли участь у вшануванні 160-ї річниці з дня народження Івана Франка в Ліпіку: у цьому невеличкому хорватському містечку, відомому своїм термальним курортом та мінеральними водами, тяжкохворий поет перебував на лікуванні у 1908 році. Тож п’ять років тому стараннями української громади Хорватії у Ліпіку встановлено пам’ятник Каменярові (другий у Європі після Відня).

До слова, закарпатські артисти не лише віддали шану великому поетові, а й мали нагоду наочно побачити наслідки Війни Хорватії за незалежність 1991-1995 рр. Річ у тім, що Ліпік знаходився в епіцентрі бойових дій, а масштаби його руйнувань прирівнюються до тих, яких зазнав Вуковар. Багато будівель досі всіяні слідами від куль та осколків мін і снарядів. 

Підготувала Таїсія Грись