Переселенка з Донбасу Анжела Бабкіна: "Ужгород – це моє кохання"
Анжела Бабкіна – голова правління ГО "Закарпаття-Донбас". Жінка народилася в Шахтарську, що на Донеччині. До Ужгорода переїхала у 2014 році. Анжела розповідає: тоді ніхто не вірив, що розпочеться повномасштабна війна.
«Мене відрядили на курси у Київ у липні 2014-го. Коли я повернулася, то почались активні бойові дії. Тиждень ми з сусідами спостерігали за тим, що відбувається: гради стояли під нашими вікнами, ми бачили, хто і звідки стріляє. Ще страшніше стало, коли відімкнули газопостачання, світло. Тоді підійшов сусід і сказав, що ми з ним виїжджаємо".
Анжела з сусідом виїхали в розпал бойових дій, 1 серпня 2014 року. Вони проїхали близько 10 блокпостів, на яких стояли войовничо налаштовані люди, які оглядали машину, навіть викинули ключі від автівки.
"Згодом я поїхала в Новоазовськ до подруги, але ми знаємо, яка невтішна доля спіткала і це місто. Ще через якийсь час мене кликали до Києва, Дніпра, Херсона, але чомусь здавалось: якщо я поїду, то військові дії розпочнуться і там. Сьогодні це звучить, можливо, смішно, але тоді був такий психологічний стан".
А на травневі свята 2014 року пані Анжела гостювала в Ужгороді. І саме тоді вирішила, що тут слід залишатися, бо далеко від військових дій, найзахідніша область країни. Тож із кінця серпня 2014 проживає в обласному центрі Закарпаття.
"Я розумію, що Ужгород – це моє кохання. Що ж до побуту, квартиру знайшли без труднощів. Із часом запропонували роботу, заяву на звільнення я надсилала факсом. Згодом влаштувалася в Центр соціальних служб. А з кінця 2016 року я працюю в громадському секторі. У мене була впевненість, що все вдасться. Назад я не повернуся, бо дуже важко починати життя спочатку. Я туди не можу повернутись і в силу політичних переконань».
Ольга Богославська, Uzhgorod.net.ua
Читайте також: Переселенка Тетяна Хорошилова: "Вважаю, що я цілком успішно інтегрувалася в Ужгороді"
Переселенка з Донецька Олена Кондратенко: "Зараз Ужгород – мій дім"
Переселенка з Донецька Ольга Лемко: "Коли їхали в Ужгород, розуміли, що війна – не на день чи два"
Переселенка Анна Шуліка: "Сумніваюся, що колись повернуся жити у Донецьк..."
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
-->
До теми
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
- Стоянка первісних людей в закарпатському Королеві виявилася найстарішим людським поселенням Європи – 1,4 млн років
До цієї новини немає коментарів