Переселенка з Донецька Олена Кондратенко: "Зараз Ужгород – мій дім"

В Ужгороді Ольга з донькою живе з листопада 2014 року. У жінки було декілька спроб виїхати з Донецька.
Олена – мати трьох дітей, щаслива дружина. Жінка пригадує: коли вижджали з Донбасу, то чули, як позаду розривалися гранати. Молодша донька цього не пам'ятає, а в середньої після цього були проблеми зі здоров'ям, повязані зі страхом.
"Коли я бачила зриви, то не відувала страху. Але страшніше було, коли помер тато", – розповідає жінка.
Коли вони приїхали в Ужгород, квартири не було. Тому перші 5 днів довелося винаймати подобово, а згодом знайшли житло. Але вже через 2 місяці їх попросили з'їхати. Згодом сім'ї запропонували поселитися в готелі «Інтурист-Закарпаття». Це був ще той екстрим! Олена пригадує: "Це було компактне проживання Відчувався контраст після машин, будинку. Діти запитували, як ми раптом стали такими бідними. Я не знала, що відповісти".
В Ужгороді Олена стала громадським діячем, познайомилася з засновниками та працівниками благодійних фондів. Жінка займалася облаштуванням комфорту в готелі, організовувала дитячі табори. Олена розповідає: "Я називаю себе циганкою: там попрошу, тут попрошу… Люди не відмовляють. Зараз Ужгород – мій дім. Є в Закарпаття своя привабливість: ви поживете тут місяць, і залишитеся назавжди".
Одного разу Олена з чоловіком поїхали в Донецьк, і... були розчаровані. "Ми хотіли до дому, в який багато вклали. Але я побачила, наскільки все маргінально змінилося. Люди зовсім інші. Там дуже сильна пропаганда", – розповідає Олена.
Сьогодні її чоловік перебуває в зоні ООС, старша донька навчається в місцевому виші. Попри численні труднощі Олена переконана, що її історія не повинна нікого засмучувати, тому, розповідаючи, дуже багато жартує. Але є те, що дуже пригнічує жінку: вона не може потрапити на цвинтар до загиблих родичів, навіть на могилу батька в Криму. Та вони мають величезне багатство – єдність, міцну сім'ю. А це найголовніше!
Ольга Богославська, Uzhgorod.net.ua
Читайте також: Переселенка Тетяна Хорошилова: "Вважаю, що я цілком успішно інтегрувалася в Ужгороді"
Переселенка з Донбасу Анжела Бабкіна: "Ужгород – це моє кохання"
Переселенка з Донецька Ольга Лемко: "Коли їхали в Ужгород, розуміли, що війна – не на день чи два"
Переселенка Анна Шуліка: "Сумніваюся, що колись повернуся жити у Донецьк..."
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Мені 53 роки, я колишній начальник карного розшуку, капітан міліції. У обох моїх очах штучні кришталики, але я пішов у бойову бригаду…» Історія бійця 128-ї бригади
- Рентген для меча: що показали дослідження старовинного експонату в ужгородському замку?
- 10 книжкових подарунків із Закарпаття: чому на них варто зупинити свій вибір
- "Я відкопав цього військовослужбовця і ми продовжили далі бій": історія прикордонника Андрія Яворини
- «Я повернувся в Україну не для того, щоб сидіти в тилу, тому не роздумував». Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у серпні 1925-го?
- "Я щодня чекаю сина додому": спогади матері мукачівського Захисника
- Як варять бограч у закарпатській 128-ій бригаді
- “Спостерігаємо значне збільшення заяв від вступників” – ректор УжНУ Володимир Смоланка про проміжні результати вступної кампанії 2025
- “Пам’ятайте, що за кожним ветераном чи ветеранкою стоїть унікальний і складний досвід ”, - психологиня Людмила Балецька
- «По нас і «Гради» працювали, і ствольна артилерія, і танки, і вертушки…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- В Ужгороді внесли зміни у маршрути автобусів №38 та №24
- Віктор Суліма (Грузин): «Мрію відкрити невеличкий туристичний комплекс десь у мальовничому селі»
- Міжнародний кінофестиваль імені Макса Сіра вперше пройде в Ужгороді
- «Відвертість» Михайла Дороговича: відомий фотограф презентував перше видання своїх робіт
- "Найлегше – це керувати дроном, а найважче – розібратися в цих всіх лініях, радіохвилях": історія 19-річної пілотки БПЛА
- Десантник «Шакал» із Вовкового
- Втрачений Ужгород: про що писали газети 100 років тому, в липні 1925-го
- Сонячний годинник Ужгорода і його особливий час
- «Більше пів року я прожив у російській окупації, у мене майже вся сім’я в ЗСУ, тому навіть не думаю, щоб «косити» чи піти в СЗЧ…» Історія бійця 128 бригади Вадима
До цієї новини немає коментарів