Переселенка Тетяна Хорошилова: "Вважаю, що я цілком успішно інтегрувалася в Ужгороді"
Історія Тетяни Хорошилової відмінна від попередніх: жінка хотіла переїхати, бо їй не подобався район, у якому жила. Тому й сьогодні вона не сумує за місцем, у якому жила раніше. Сумує за людьми, бо дуже прив'язано до родини.
"У червні 2014 року розпочалися воєнні події. Ми розуміли, що їдемо надовго, в Ужгороді на той час вже були родичі. Але ми тоді думали, що зможемо їздити на схід України", - розповідає жінка.
Тетяна Хорошилова пригадує, що її дуже вразила толерантність Закарпаття, але місце дискримінації таки було - у школі, утиски відчула на собі її дитина. Через це довелося змінити навчальний заклад.
"Ужгород – це моя любов, тут я вдома. Із Донбасу я хотіла поїхати через не дуже приємний район. Пригадую, що не могла навіть відпустити дитину одну на прогулянку, бо не було впевненості, що все буде добре, що ніхто не поб'ється і так далі. Мені це дуже не подобалося. Тому я не хочу туди повертатися", - розповідає пані Тетяна. І додає: дуже хоче, щоб Україна перемогла.
Сьогодні Тетяна Хорошилова - психологиня Закарпатського обласного центру соціально-психологічної допомоги, роботу жінка змогла знайти за освітою.
Насамкінець пані Тетяна зазначила: "Я вважаю, що, коли людина хоче, то знайде можливості. Вважаю, що я цілком успішно інтегрувалася в Ужгороді".
Ольга Богославська, Uzhgorod.net.ua
Читайте також: Переселенка Анна Шуліка: "Сумніваюся, що колись повернуся жити у Донецьк..."
Переселенка з Донбасу Анжела Бабкіна: "Ужгород – це моє кохання"
Переселенка з Донецька Ольга Лемко: "Коли їхали в Ужгород, розуміли, що війна – не на день чи два"
Переселенка з Донецька Олена Кондратенко: "Зараз Ужгород – мій дім"
Наші найцікавіші новини - у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «У мене немає страху, навіть коли обстрілює танк, – обтрусив пилюку й працюю далі…» Історія бійця 128-ї бригади Роберта
- «Ми сдайомся, нє стрєляйтє!»: як захисники 128-ї бригади брали окупантів у полон
- Штурмовик Іван Пайда. Герою з Ужгорода назавжди 39
- Цензура часів СРСР, листи з Індійського океану та впізнаваність голосу. Осип Лобода про роботу на радіо на Закарпатті
- Жіночий клуб «Натхненна» – простір, де жінки разом відпочивають і розвиваються
- «Я не поважав би себе, якби не пішов у ЗСУ…» Історія бійця 128-ї бригади Олександра
- Закарпатський клуб стійких медіа: працюємо за будь-яких умов
- «Я знищую ворогів із радістю…» Історія бійця 128-ї бригади
- «За чотири дні наш розрахунок знищив дронами три російські гармати…» Історія Шеви зі 128-ї бригади
- "Це була моя мрія – бути на вершині гір" - Андрій Солдатенко про поїздки для військових у Карпати
- Втрачений Ужгород: острів Маргарити
- Гуцульський сердак: голка, нитка і щира молитва
- «Мені захотілося зробити щось корисне для своєї країни, тому я тут…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Навіть якщо людина повернеться з війни цілою зовні, всередині вона буде сильно поранена" — Ярослав Галас
- УКУ започаткував стипендіальний фонд на честь випускника, полеглого захисника з Ужгорода Миколи Гаєвого
- «Я розумію, як ефективно нищити дронами ворога – знаю наперед, куди побіжить ворожий піхотинець…» Історія бійця 128-ї бригади
- Закарпатський леквар допомагає збирати на дрони
- «Найбільше на війні хвилює тиша». Закарпатський гвардієць розповів про перший бій, поранення і найбільші хвилювання на фронті
- «Ми супроводжуємо бійців на всіх етапах служби». Гвардійські психологи розповіли про свою роботу
- Двічі поранений прикордонник "Кардинал" готовий боротися до самої перемоги
До цієї новини немає коментарів