Переселенка з Донбасу Анжела Бабкіна: "Ужгород – це моє кохання"

Анжела Бабкіна – голова правління ГО "Закарпаття-Донбас". Жінка народилася в Шахтарську, що на Донеччині. До Ужгорода переїхала у 2014 році. Анжела розповідає: тоді ніхто не вірив, що розпочеться повномасштабна війна.
«Мене відрядили на курси у Київ у липні 2014-го. Коли я повернулася, то почались активні бойові дії. Тиждень ми з сусідами спостерігали за тим, що відбувається: гради стояли під нашими вікнами, ми бачили, хто і звідки стріляє. Ще страшніше стало, коли відімкнули газопостачання, світло. Тоді підійшов сусід і сказав, що ми з ним виїжджаємо".
Анжела з сусідом виїхали в розпал бойових дій, 1 серпня 2014 року. Вони проїхали близько 10 блокпостів, на яких стояли войовничо налаштовані люди, які оглядали машину, навіть викинули ключі від автівки.
"Згодом я поїхала в Новоазовськ до подруги, але ми знаємо, яка невтішна доля спіткала і це місто. Ще через якийсь час мене кликали до Києва, Дніпра, Херсона, але чомусь здавалось: якщо я поїду, то військові дії розпочнуться і там. Сьогодні це звучить, можливо, смішно, але тоді був такий психологічний стан".
А на травневі свята 2014 року пані Анжела гостювала в Ужгороді. І саме тоді вирішила, що тут слід залишатися, бо далеко від військових дій, найзахідніша область країни. Тож із кінця серпня 2014 проживає в обласному центрі Закарпаття.
"Я розумію, що Ужгород – це моє кохання. Що ж до побуту, квартиру знайшли без труднощів. Із часом запропонували роботу, заяву на звільнення я надсилала факсом. Згодом влаштувалася в Центр соціальних служб. А з кінця 2016 року я працюю в громадському секторі. У мене була впевненість, що все вдасться. Назад я не повернуся, бо дуже важко починати життя спочатку. Я туди не можу повернутись і в силу політичних переконань».
Ольга Богославська, Uzhgorod.net.ua
Читайте також: Переселенка Тетяна Хорошилова: "Вважаю, що я цілком успішно інтегрувалася в Ужгороді"
Переселенка з Донецька Олена Кондратенко: "Зараз Ужгород – мій дім"
Переселенка з Донецька Ольга Лемко: "Коли їхали в Ужгород, розуміли, що війна – не на день чи два"
Переселенка Анна Шуліка: "Сумніваюся, що колись повернуся жити у Донецьк..."
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- «Щоб творити, треба вийти за межі комфорту»: Олег Путрашик «Шик»
- 20 людей, які змінюють Закарпаття
- Закарпатець на позивний «Трамп»: «Віддати Донбас? А як дивитися в очі дітям тих, хто там загинув?»
- Педагоги, якими пишається Закарпаття: шлях сертифікації та нові можливості
- Ужгород. Війна за 1000 кілометрів від фронту
- Розумом у Берліні, а серцем в Україні. Як вчителька з Ужгорода опанувала німецьку та вчить дітей у Берліні
- Інновації ужгородських науковців: як мікробіом допомагає діагностувати та попереджати посттравматичні розлади
- Поліцейський, що малює ікони: під час АТО долучився до лав Нацполіції, а в розпал війни відкрив виставку в закарпатському замку Сент-Міклош
- “Вірний завжди”: пам’яті морпіха Владислава Мельника з Луганщини, який знайшов місце останнього спокою на Закарпатті
- У Коритнянах створили осередок Пласту
- В Україні вшановують пам’ять жертв Голодоморів
- Тор та його людина. Історія кінолога Іллі та його чотирилапого «побратима»
- Дрон не лише зброя, а й засіб порятунку: історія бійця Національної гвардії України Романа
- Як у Мукачеві працює перший на Закарпатті крематорій для тварин
- Втрачений Ужгород: палац Штернберґера
- Стрільбище «Вояк»: навіщо цивільним навички стрільби
- На Закарпатті розробляють нову регіональну молодіжну програму
- “Наш дім там, де добре дітям”. Як Закарпаття стало прихистком для родин, що прийняли дітей
- 101 день на позиції – ужгородець Валерій «Шум» більше трьох місяців утримував позиції в зоні відповідальності підрозділу в Донецькій області
- «Спостерігати за ворогом із дрона – це одне, а зустріти віч-на-віч, коли бачиш його зіниці, – зовсім інше…» Історія бійця 128-ї бригади Володимира

До цієї новини немає коментарів