У «Втраченому Ужгороді» ми вже не раз використовували фразу про те, що місто могло би нині виглядати зовсім інакше, якби не (щось). Цих «якби», маленьких і великих випадковостей, збігів, намірів, цеглинок історії є дуже багато. У цій статті вони теж є, бо якби у жовтні 1944 року солдати не заклали вибухівку в опори мосту, якби пожаліли його, якби вибуховий пристрій не спрацював, якби підірвати не встигли, якби ще безліч усього – у центрі Ужгорода нині височів би металевими дугами міст, який ми досі, можливо, називали би Великим.
19.06.2022, 11:48