Іноземні студенти УжНУ про семантику вишиванок у різних країнах
Молодь здивувала присутніх відеороликом до Дня вишиванки, декламувала поезію, співала пісні «А сорочка мамина біла-біла», «Два кольори»
Молодь здивувала присутніх відеороликом до Дня вишиванки, декламувала поезію, співала пісні «А сорочка мамина біла-біла», «Два кольори»
Викладач української мови та літератури Ужгородської лінгвістичної гімназії ім.Т.Г.Шевченка Олена Пекар стала лауреатом премії ім. А. Волошина за 2018 рік. Премію заснувало Закарпатське крайове культурно-освітнє товариство «Просвіта» у 2000 році.
Це нагорода за перше місце на ХVIII Міжнародному конкурсі з української мови імені Петра Яцика
Новий український Закон «Про освіту», підпали Товариства угорської культури, підозри в сепаратизмі і вимоги до місії ОБСЄ. Угорська тема в новинах - одна з центральних. Але найголосніше в цьому різноголосі чути дипломатів. Київ і Будапешт регулярно обмінюються заявами.
Конкурс оголошений у рамках програми розвитку українського культурного сектору “Culture Bridges”
Аксіомою є те, що будь-яка журналістська стаття значно цікавіша, якшо вона вона має невеличку преамбулу.
Перша міні-скульптурка була створена скульптором Михайлом Колодко в 2010 році, і всього лише за кілька років було створено кілька десятків бронзових творінь, з якими тепер асоціюється і в місцевих, і в туристів Закарпаття, і Ужгород насамперед.
Над Солотвинською селищною радою майорять три прапори: український, румунський і угорський.
Фестивальне фольклорне дійство відбулося на території Ужгородського скансену.
Знаковим стало те, що "Сковорода-Фест” в Ужгороді проходив у Міжнародний день музею.
18 травня – свято і для працівників музеїв, які цього дня приймають вітання й слова вдячності за свою надважливу працю – збереження та примноження скарбниці національної самобутності, і так само – для численних відвідувачів, котрі мають можливість безкоштовно оглянути музейні експозиції та долучитись до низки святкових заходів.
Угорщина та Україна. Як живуть люди по обидва боки кордону на Закарпатті? Що змінилося нині у житті цих невеликих селищ? Про що говорять там, де закінчується Україна? Що думають тепер про події в Україні й українців там, по той бік кордону? Історія про європейців, які не хочуть до Європи. Мешканці прикордонного Вилока мають угорські паспорти, живуть із контрабанди, завжди голосують за владу і згадують із ностальгією, як Радянського Союзу «всі боялись».
Як живуть люди по обидва боки кордону на Закарпатті? Що змінилося нині у житті невеликих селищ? Про що говорять там, де закінчується Україна? Що думають тепер про події в Україні й українців там, по той бік кордону? Історія про те, як відчути себе ґаджо. Про українські села, де живуть за європейським — «місцевим» часом. Де для немісцевих уточнюють: то «вусьма по Кийову». Де і справді діє особливий часопростір — густе, пропахле лісом повітря сповільнює всі рухи. Репортаж із циклу «Українські фронтири» — з кордону зі Словаччиною.
Квитки у кінокомплекс "Доміон" в Ужгороді вже втретє цього місяця знайшли своїх власників.
Охорона праці – на порядку денному в обласному управлінні лісового та мисливського господарства Закарпаття. Відтак сьогодні, 18 травня на базі ДП «Ясінянський лісомисливгосп» з нагоди відзначення Всесвітнього дня охорони праці для провідних спеціалістів лісового господарства Закарпаття провели семінар-нараду.
Вихідні на Закарпатті, 19 і 20 травня, пройдуть із змінною хмарністю.
Адже вже з 29 вересня в нашій країні почнуть суворіше карати тих, чий автомобіль буде припаркованим не за правилами.
Делегація з Ужгорода на чолі із заступником міського голови Олександром Білаком перебуває сьогодні в угорській Ніредьгазі, яка відзначає День міста. Угода про співпрацю між Ужгородом та Ніредьгазою підписана ще у 1999 році, за цей час налагоджено співпрацю у різних напрямках, зокрема науковому, культурному, освітньому, спортивному, медичному.
Це вже 28-а перемога Мирослава Гончарука-Хомина у представницьких міжнародних форумах.
Старший викладач кафедри нової і новітньої історії та історіографії УжНУ Сергій Ганус на XVIII Кирило-Мефодіївських читаннях закцентував свою увагу на преромантизмі й німецькій славістиці на зламі XVIII–XIX століть