Закарпатці ближче познайомилися з життєствердною філософією великого українського мислителя

Презентації, інтерактиви, ігри, майстер-класи, фільми, виступи пісенних колективів, сувеніри Слобожанщини привезли на Закарпаття в рамках двотижневого форуму "СлободаКульт". Зокрема, у суботу, 19 травня, в Закарпатському музеї народної архітектури і побуту відбувся “Сковорода-Фест”. Закарпатців знайомили ближче з гармонійною та життєствердною філософією великого мислителя Сковороди. Знаково те, що захід відбувся у Міжнародний день музею. Тож до Ужгорода нині завітали гості зі Слобожанщини: представники Харківського літературного музею, обласного методично-культурного центру й меморіального музею імені Григорія Сковороди.
На кількох різних локаціях кожен відвідувач міг знайти для себе щось цікаве: послухати лекцію, пограти інтерактивну гру чи навіть змайструвати справжню кобзу. Для дітей провели майстер-класи з виготовлення та розпису писанок, а також української народної іграшки (особливо популярної на Слобожанщині) - свищика, якого ліплять із глини.
Працівники Харківського національного літературного музею імені Григорія Сковороди знайомили гостей “Сковороди-Фесту” з правилами креативної інтерактивної гри “Мандрівець”. Гра дозволяє пройти шлях мандрів відомого філософа: від його народження (старт гри) до останнього 72-го року його життя (саме стільки ходів повинні зробити гравці). Особливий інтерес “Мандрівець” викликав серед дітей.
“Для Слобожанщини Сковорода - це наше все. Його філософія є надзвичайно актуальною і сьогодні. Цікаво, що ще у 18 столітті цей учитель пропонував не передавати знання механічно, а розвивати навички, на що слід зважати й нині. Тобто потрібно лише допомогти віднайти дитині свої спорідненості. Для молодого шляхетства харківської губернії Сковорода свого часу написав цикл лекцій “Вступні двері до християнської добронравності”. А починав це посилом: найголовніше для людини - бути щасливим”, - каже лекторка Тетяна Пилипчук, співробітниця Харківського літературного музею.
Тож на лекції відвідувачам розповіли мудрі поради філософа, які залишаються актуальними й у 21 сторіччі. По-перше, йдеться про концепт спорідненостей. Зазначається, що людина не повинна озиратися на те, що пропонує їй світ, бо з цього насправді не все є для нас потрібним. Головне, як вважав Сковорода, починати із самопізнання. Це і є шляхом до щастя. Обов’язково також займатися улюбленою справою.
“Хочеться цим поділитися в Ужгороді. Тим більше, якщо подивитися на карту, є згадки, що Сковорода проходив і Закарпаттям, коли йшов із місією генерала Вишневського за токайськими винами для імператорського двору. Тож вашим краєм він також мандрував”, - додає Тетяна Пилипчук.
Наостанок гості заходу мали змогу насолодитися виступами місцевих гуртів Слобожанщини.
До теми
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: «Весна» Михайла Михайлюка
- Богдан Андріїв: "Щиро вітаю всіх християн, які сьогодні відзначають Світле Воскресіння Христове!"
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?

Дякуємо гостям із Харкова.... За Сковороду. І за Жадана. За приїзд на Закарпаття....