"Іноземні туристи повертаються на Закарпаття", - екскурсовод

Як часто звертаються до вас з проханням провести екскурсію англійською? Чи є на них попит?
Можна сказати, що останнім часом іноземні туристи повертаються на Закарпаття, оскільки впродовж 2 років їх майже не було. Цього року я провів вже кілька екскурсій англійською, і сподіваюся, що з часом попит на них зросте.
Як проходять ці екскурсії? Чи мають екскурсії для іноземців якісь свої особливості?
Звісно, що вони мають свої особливості, адже іноземці – це непідготована аудиторія, їх потрібно спочатку ввести в загальний контекст, тому екскурсія для них – радше ознайомлююча. Також варто зважати на культурні особливості іноземців. Потрібно знати з якої саме країни вони приїхали, і, звісно, варто знати бодай щось про ці країни.
Звідки зазвичай починається екскурсія і як довго вона триває?
Кожен екскурсовод має свій маршрут екскурсії для іноземців та для українців. У мене, до прикладу, маршрути для туриста-українця та для туриста-іноземця збігаються, але сам текст екскурсії, звісно, різний.
Звідки ви зазвичай починаєте?
Це залежить від кількох факторів: від того, куди саме туристи приїхали, з якого готелю або зупинки їх потрібно забрати. З часом все напрацьовується на практиці і екскурсію можна розпочати з будь-якої точки, головне, аби вона була логічно структурована.
Що найбільше цікавить іноземців, які місця? Куди вони в першу чергу хочуть піти?
Як не дивно, іноземців зазвичай цікавлять наші соціо-культурні особливості. Наприклад, одного разу я проводив індивідуальну екскурсію для американки по Мукачеву, і мої довгі розповіді про Австро-Угорщину, про особливості архітектури, про Замок Паланок її не надто зацікавили, але коли ми потрапили на «Зелений» ринок - дівчина була в захваті. Там ми провели майже годину. Вона надзвичайно багато фотографувала, розпитувала.
Якщо ми говоримо не лише про Ужгород, а про Закарпаття загалом, куди найчастіше їдуть іноземці?
Знову ж таки це залежить від самих іноземців. Від того, з якої країни вони приїхали. До прикладу, чехів та словаків, котрі приїжджають на Закарпаття, більше цікавить активний туризм, тобто відпочинок в горах, який іноді поєднується зі звичним нам туризмом — міським або сільським. Чехи, до прикладу, дуже часто відвідують село Колочава.
Якими ще мовами, крім англійської, в Ужгороді проводять екскурсії?
Найчастіше екскурсії проводять німецькою, чеською, словацькою та угорською мовами.
Чи пристосовані закарпатські міста для іноземних туристів? От приїхав іноземець до закарпатського міста, чи може він тут вільно спілкуватися? Чи готові мешканці до діалогу з ним?
Якщо ми говоримо саме про мешканців, то зазвичай діалоги між ними та іноземними туристами не виникають. А якщо й виникають, то недовгі. На жаль, закарпатці переважно не можуть вільно спілкуватися з іноземцями. Але, знову ж таки, все залежить від мови спілкування: якщо іноземці – це наші сусіди з Польщі або Чехії, то звісно, що вони знайдуть спільну мову з мешканцями Закарпаття.
Чи готове саме місто до комунікації з англомовним туристом?
Центр міста переважно готовий, оскільки там є спеціальні таблички коричневого кольору, яким зазвичай маркують історичні пам’ятки. На цих табличках зазвичай є написи англійською. Так само і в центрі Мукачева. Інші закарпатські міста не готові до зустрічей з англомовними туристами. На жаль, в наших музеях теж немає написів англійською, крім загальних стендів з інформацією про музей при вході. Написи на експонатах зазвичай не продубльовані англійською, хоча зробити це насправді нескладно і не витратно.
Чи працюємо ми над цим? Чи вирішуємо всі ці питання?
Поки що, на жаль, ні. Думаю, над цим мають працювати громадські організації, активісти, які розроблятимуть різні цікаві проекти і отримуватимуть гранти для їх реалізації. Завдяки тому, що ми маємо доволі вдале розташування в центрі Європи, ми можемо залучати експертів з прикордонних з нами регіонів, і реалізовувати з ними спільні проекти.
Джерело: Ольга Беца, zakarpattya.net
До теми
- «Файна вишиванка»: в Ужгороді оригінально вітали з Днем вишиванки
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у квітні 1925-го?
- 178 немовлят народилося у квітні у Клінічному перинатальному центрі в Ужгороді
- Весна в Ужгороді змінює фарби — сакури вже відцвіли, але краса не зникає
- Де знайти гліцинії в Ужгороді?
- В Ужгородському замку відбудеться бал, збиратимуть гроші для важкохворого Олежика Ригана
- На виставці іконопису говорили про створення музею ікон Закарпаття
- Не сакурами єдиними: в Ужгороді розквітли тисячі різнобарвних тюльпанів
- Ужгородський батальйон ТрО терміново шукає операторів БПЛА та спеціалістів з РЕБ
- Рожева весна на тарілці: в Ужгороді створили сакура-меню зі справжніми квітами
- «Світ писанки» в Ужгороді: передчуття Великодня та підтримка захисників
- В Ужгороді фіксують зростання випадків захворювання на кір – медики закликають вакцинуватися
- В Ужгороді влаштували перформанс із тисячею паперових журавлів
- В інклюзивній майстерні-кав'ярні «Янгол» продовжують серії різноманітних майстер-класів
- Унікальну операцію провели у Клінічній лікарні планового лікування в Ужгороді
- Ужгородців закликають долучитися до обговорень про перейменування однієї з вулиць на честь ректора Закарпатської академії мистецтв Івана Небесника
- У 2024 році в Ужгороді від туберкульозу померли 16 людей. Медики наголошують: ця хвороба виліковна, якщо вчасно її діагностувати
- Сакура в кадрі: благодійний фотоконкурс стартував в Ужгороді
- Соціальні майстерні БФ "Карітас–Ужгород" допомагають людям з ментальною інвалідністю
- Жінок, які чекають чоловіків з війни, запрошують в Ужгороді на захід з емоційної та психологічної підтримки
До цієї новини немає коментарів