"Іноземні туристи повертаються на Закарпаття", - екскурсовод

Як часто звертаються до вас з проханням провести екскурсію англійською? Чи є на них попит?
Можна сказати, що останнім часом іноземні туристи повертаються на Закарпаття, оскільки впродовж 2 років їх майже не було. Цього року я провів вже кілька екскурсій англійською, і сподіваюся, що з часом попит на них зросте.
Як проходять ці екскурсії? Чи мають екскурсії для іноземців якісь свої особливості?
Звісно, що вони мають свої особливості, адже іноземці – це непідготована аудиторія, їх потрібно спочатку ввести в загальний контекст, тому екскурсія для них – радше ознайомлююча. Також варто зважати на культурні особливості іноземців. Потрібно знати з якої саме країни вони приїхали, і, звісно, варто знати бодай щось про ці країни.
Звідки зазвичай починається екскурсія і як довго вона триває?
Кожен екскурсовод має свій маршрут екскурсії для іноземців та для українців. У мене, до прикладу, маршрути для туриста-українця та для туриста-іноземця збігаються, але сам текст екскурсії, звісно, різний.
Звідки ви зазвичай починаєте?
Це залежить від кількох факторів: від того, куди саме туристи приїхали, з якого готелю або зупинки їх потрібно забрати. З часом все напрацьовується на практиці і екскурсію можна розпочати з будь-якої точки, головне, аби вона була логічно структурована.
Що найбільше цікавить іноземців, які місця? Куди вони в першу чергу хочуть піти?
Як не дивно, іноземців зазвичай цікавлять наші соціо-культурні особливості. Наприклад, одного разу я проводив індивідуальну екскурсію для американки по Мукачеву, і мої довгі розповіді про Австро-Угорщину, про особливості архітектури, про Замок Паланок її не надто зацікавили, але коли ми потрапили на «Зелений» ринок - дівчина була в захваті. Там ми провели майже годину. Вона надзвичайно багато фотографувала, розпитувала.
Якщо ми говоримо не лише про Ужгород, а про Закарпаття загалом, куди найчастіше їдуть іноземці?
Знову ж таки це залежить від самих іноземців. Від того, з якої країни вони приїхали. До прикладу, чехів та словаків, котрі приїжджають на Закарпаття, більше цікавить активний туризм, тобто відпочинок в горах, який іноді поєднується зі звичним нам туризмом — міським або сільським. Чехи, до прикладу, дуже часто відвідують село Колочава.
Якими ще мовами, крім англійської, в Ужгороді проводять екскурсії?
Найчастіше екскурсії проводять німецькою, чеською, словацькою та угорською мовами.
Чи пристосовані закарпатські міста для іноземних туристів? От приїхав іноземець до закарпатського міста, чи може він тут вільно спілкуватися? Чи готові мешканці до діалогу з ним?
Якщо ми говоримо саме про мешканців, то зазвичай діалоги між ними та іноземними туристами не виникають. А якщо й виникають, то недовгі. На жаль, закарпатці переважно не можуть вільно спілкуватися з іноземцями. Але, знову ж таки, все залежить від мови спілкування: якщо іноземці – це наші сусіди з Польщі або Чехії, то звісно, що вони знайдуть спільну мову з мешканцями Закарпаття.
Чи готове саме місто до комунікації з англомовним туристом?
Центр міста переважно готовий, оскільки там є спеціальні таблички коричневого кольору, яким зазвичай маркують історичні пам’ятки. На цих табличках зазвичай є написи англійською. Так само і в центрі Мукачева. Інші закарпатські міста не готові до зустрічей з англомовними туристами. На жаль, в наших музеях теж немає написів англійською, крім загальних стендів з інформацією про музей при вході. Написи на експонатах зазвичай не продубльовані англійською, хоча зробити це насправді нескладно і не витратно.
Чи працюємо ми над цим? Чи вирішуємо всі ці питання?
Поки що, на жаль, ні. Думаю, над цим мають працювати громадські організації, активісти, які розроблятимуть різні цікаві проекти і отримуватимуть гранти для їх реалізації. Завдяки тому, що ми маємо доволі вдале розташування в центрі Європи, ми можемо залучати експертів з прикордонних з нами регіонів, і реалізовувати з ними спільні проекти.
Джерело: Ольга Беца, zakarpattya.net
До теми
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Ужгородський скансен у 2025 році: понад 110 000 відвідувачів, 800 екскурсій, 50+ виставок і 60 подій
- Новорічне порося. Як Ужгород святкував Новий рік 100 і більше років тому?
- Першими новонародженими 1 січня 2026 року в Ужгороді стала двійня дівчаток
- Богдан Андріїв: "Із Новим роком! Хай 2026-ий принесе Україні Перемогу, мир і довгоочікуване повернення всіх, хто зараз далеко – на фронті чи вимушено за кордоном"
- Богдан Андріїв: «Щиро вітаю із Різдвом! Нехай у кожній оселі панують злагода, тепло і віра в Перемогу»
- Військових в Ужгородській міській лікарні волонтери пригостили кутею
- НПП «Синевир» став місцем проведення ретриту психологічної підтримки для родин Захисників України
- В Ужгородському перинатальному центрі у листопаді з’явилися на світ 162 малюки
- У жовтні в Ужгородському перинатальному центрі народилися 90 дівчаток і 90 хлопчиків
- Світло пам’яті на Пагорбі Слави в Ужгороді
- Карета швидкої допомоги «Оксана»: артефакт війни – в Ужгородському замку
- Ужгородці назвали головні проблеми міста та країни в опитуванні ГО «Захист держави»

До цієї новини немає коментарів