"Іноземні туристи повертаються на Закарпаття", - екскурсовод

Як часто звертаються до вас з проханням провести екскурсію англійською? Чи є на них попит?
Можна сказати, що останнім часом іноземні туристи повертаються на Закарпаття, оскільки впродовж 2 років їх майже не було. Цього року я провів вже кілька екскурсій англійською, і сподіваюся, що з часом попит на них зросте.
Як проходять ці екскурсії? Чи мають екскурсії для іноземців якісь свої особливості?
Звісно, що вони мають свої особливості, адже іноземці – це непідготована аудиторія, їх потрібно спочатку ввести в загальний контекст, тому екскурсія для них – радше ознайомлююча. Також варто зважати на культурні особливості іноземців. Потрібно знати з якої саме країни вони приїхали, і, звісно, варто знати бодай щось про ці країни.
Звідки зазвичай починається екскурсія і як довго вона триває?
Кожен екскурсовод має свій маршрут екскурсії для іноземців та для українців. У мене, до прикладу, маршрути для туриста-українця та для туриста-іноземця збігаються, але сам текст екскурсії, звісно, різний.
Звідки ви зазвичай починаєте?
Це залежить від кількох факторів: від того, куди саме туристи приїхали, з якого готелю або зупинки їх потрібно забрати. З часом все напрацьовується на практиці і екскурсію можна розпочати з будь-якої точки, головне, аби вона була логічно структурована.
Що найбільше цікавить іноземців, які місця? Куди вони в першу чергу хочуть піти?
Як не дивно, іноземців зазвичай цікавлять наші соціо-культурні особливості. Наприклад, одного разу я проводив індивідуальну екскурсію для американки по Мукачеву, і мої довгі розповіді про Австро-Угорщину, про особливості архітектури, про Замок Паланок її не надто зацікавили, але коли ми потрапили на «Зелений» ринок - дівчина була в захваті. Там ми провели майже годину. Вона надзвичайно багато фотографувала, розпитувала.
Якщо ми говоримо не лише про Ужгород, а про Закарпаття загалом, куди найчастіше їдуть іноземці?
Знову ж таки це залежить від самих іноземців. Від того, з якої країни вони приїхали. До прикладу, чехів та словаків, котрі приїжджають на Закарпаття, більше цікавить активний туризм, тобто відпочинок в горах, який іноді поєднується зі звичним нам туризмом — міським або сільським. Чехи, до прикладу, дуже часто відвідують село Колочава.
Якими ще мовами, крім англійської, в Ужгороді проводять екскурсії?
Найчастіше екскурсії проводять німецькою, чеською, словацькою та угорською мовами.
Чи пристосовані закарпатські міста для іноземних туристів? От приїхав іноземець до закарпатського міста, чи може він тут вільно спілкуватися? Чи готові мешканці до діалогу з ним?
Якщо ми говоримо саме про мешканців, то зазвичай діалоги між ними та іноземними туристами не виникають. А якщо й виникають, то недовгі. На жаль, закарпатці переважно не можуть вільно спілкуватися з іноземцями. Але, знову ж таки, все залежить від мови спілкування: якщо іноземці – це наші сусіди з Польщі або Чехії, то звісно, що вони знайдуть спільну мову з мешканцями Закарпаття.
Чи готове саме місто до комунікації з англомовним туристом?
Центр міста переважно готовий, оскільки там є спеціальні таблички коричневого кольору, яким зазвичай маркують історичні пам’ятки. На цих табличках зазвичай є написи англійською. Так само і в центрі Мукачева. Інші закарпатські міста не готові до зустрічей з англомовними туристами. На жаль, в наших музеях теж немає написів англійською, крім загальних стендів з інформацією про музей при вході. Написи на експонатах зазвичай не продубльовані англійською, хоча зробити це насправді нескладно і не витратно.
Чи працюємо ми над цим? Чи вирішуємо всі ці питання?
Поки що, на жаль, ні. Думаю, над цим мають працювати громадські організації, активісти, які розроблятимуть різні цікаві проекти і отримуватимуть гранти для їх реалізації. Завдяки тому, що ми маємо доволі вдале розташування в центрі Європи, ми можемо залучати експертів з прикордонних з нами регіонів, і реалізовувати з ними спільні проекти.
Джерело: Ольга Беца, zakarpattya.net
До теми
- Монахи, шпиталь, друкарня і студенти: що приховує Василіанський монастир в Ужгороді
- «Дзеркало старого міста» — яким був Ужгород століття тому
- Музичне привітання для Ужгорода: на площі Поштовій виступив військовий оркестр
- Ужгород відзначає 1133-річчя: від середньовічної фортеці до найзатишнішого обласного центру України
- Ужгород-2027 – покажімо місто у світлинах: стартував збір фото для календаря
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- «Ми не народжені для війни» – в Ужгороді презентували одноденну фотовиставку
- В Ужгороді вчора зафіксували новий температурний рекорд
- 93 малюки, серед них дві двійні народилися у серпні в Ужгородському перинатальному центрі
- «Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной
- Як на Ужгородщині ветеран вирощує саджанці ківі
- Ужгород пережив найспекотніше 6 серпня за всю історію спостережень
- Четвертий день поспіль в Ужгороді фіксують температурний рекорд
- В Ужгороді 3 серпня зафіксували новий температурний рекорд
- 84 дівчинки, 121 хлопчик, серед яких сім двієнь, народилися в Ужгороді у липні
- Після п’ятирічної перерви на Закарпатті відбулася 13-та «Ужгородська регата»
До цієї новини немає коментарів