Поради психолога про методи виховання, похвалу та заохочення дітей

В процесі виховання дітей важливо знайти свої методи і хитрощі виховання. Одним з таких хитрощів є заохочення дитини. Не можна залишати без уваги, як погану поведінку дитини, так і те, що вона навчилась чомусь новому і досягла успіхів. Заохочення викликає в дитини позитивні емоції, сприяє формуванню позитивних особистісних якостей, почуття власної гідності, чуйності, відповідальності. Незважаючи на те, що всі діти потребують постійних заохочення, обдаровувати їх подарунками або грошима за кожен хороший вчинок, звичайно, не варто.

Найпоширенішими із заохочень є схвалення вчинку дитини, похвала, подяка, нагорода, лагідний погляд, усмішка.

Велика частина заохочень повинна бути не матеріальною, а у вигляді батьківської похвали і визнання значущості дитини. Підміна визнання подарунками заважає розвитку у дитини ініціативності, впевненості і самостійності. У дитини, що одержує за кожну свою позитивну дію подарунок, складається враження, що його успіхи потрібні батькам, а не йому.

Безумовно, заохочувати подарунком не варто, але зробити схвальну оцінку дитячих дій, зазначити про акуратність, терплячість, зібраність треба обов’язково. Для цього можна використовуйте такі заохочення: "Ти сьогодні багато зробив", "Для мене немає нікого кращого за тебе", "Мені дуже важлива твоя допомога", "Працювати із тобою одна радість", "Я тобою пишаюся", "Ніхто мені не може замінити тебе", "Молодець!", "Добре!", "Дивовижно!", "Прекрасно!", "Розкішно!", "Грандіозно!", "Незабутньо!", "Вражаюче!", "Неперевершено!", "Краса!", "Дуже ефектно!", "Чудовий початок!", "Ти просто диво!" та ін.

Як бачимо, хвалити треба не особистість дитини, а дію, яку вона зробила. Такий же принцип діє і при покараннях. Батьки мають описувати свій стан та відчуття від того чи іншого вчинку дитини. Потрібно відзначити також, що найчастіше батьки звертають увагу саме на погану поведінку. Те, що дитина поводиться добре, сприймається ними як даність. Тому дуже часто діти погано поводяться тільки з однією метою, яку в цьому віці вони ще не усвідомлюють, - привернути увагу батьків. І в цьому випадку краща тактика полягає в тому, щоб, ігноруючи негативні вчинки, щоразу заохочувати позитивні.

Зловживання заохоченнями провокує залежність дитини від винагороди. Мовиться насамперед про матеріальні речі. Він далі буде вести себе так само: немає подарунка – нема роботи. Також в якості нагороди не можна звільняти дитину від виконання доручених їй раніше обов'язків. Наприклад, за хороші оцінки в школі дітей не можна звільняти від виконання домашніх справ: миття посуду, прибирання помешкання чи поливання квітів.

Як бачимо, процес виховання повинен включати не лише покарання, але і заохочення. Дітям потрібна увага батьків, і не лише тоді коли вони зробили щось не так. Тому, наше видання рекомендує більше уваги приділяти вашим дітям та пам’ятати, що тільки батьківська любов та піклування та виховання здатні зробити їх хорошими людьми.