Жити дешевше померти - мораторій на здоров'я для закарпатців

Наразі державні мужі перекладають відповідальність на Верховну Раду, мовляв закони потрібно переписувати. А громадськість усе чекає… якщо не дешевих продуктів, то бодай ліків.
Вижити не можна померти
Коментувати ситуацію щодо цінової політики на лікарські засоби в Закарпатті практично немає кому, оскільки всі аптечні установи є приватними. Отже, логічно, що кожен власник встановлює у себе таку вартість препаратів, яку вважає за потрібне.
У той же час краяни щиро сподівалися, що після прийняття парламентарями 31 травня закону, згідно з яким процедура реєстрації медикаментів, які виробляються і використовуються в країнах з сильними регуляторними органами, спрощується, зможуть «вільно вдихнути» повітря, оскільки невисоких пенсій та зарплат теоретично мало б вистачити на засоби для збереження життя. Та рано раділи. Уже кінець року… а обіцяних покращень так і немає.
Слід зазначити, що за прогнозами очікувалося, що ліки подешевшають на 20-40 відсотків, а це як-не-як – чималі кошти для збіднілого населення. Зокрема, профільний міністр запевняв, що «розумної вартості» буде досягнуто завдяки референтному ціноутворенню.
Між іншим, нещодавно Прем’єр-міністр публічно заявив, що в державі громадськість щороку витрачає на фармакологічні засоби 50 мільярдів гривень. А це, безумовно, фантастичні кошти. Навіть померти нині дешевше, ніж вилікувати традиційними препаратами не надто складну недугу. Що говорити вже про серйозні захворювання, які потребують тривалого лікування дорогими медикаментами.
Аптечка з «мінімалки»
Спробуємо підрахувати скільки ліків можна купити за мінімальну зарплату. Беремо найпоширеніші препарати. Скажімо, Валідол. За нього треба викласти 3 – 4 гривні. Вартість варіюється у залежності від аптечної мережі. Знеболюючий анальгін – 18 – 27 гривень. Аспірин – 45 – 68 гривень. Краплі Нафтазіну вартують від 7,60 до 10,41 гривень. Вата медична – 8-10 гривень. Но-шпа – 47 – 246 гривень. Спазмалгон – 20 – 170 гривень (залежно від модифікації). Церукал у таблетках – 188 гривень, у ампулах – 259 гривень, краплі Гастритол – 127 – 243 гривні. Заспокійлива Валеріана – 23 – 54 гривні.
У принципі, список можна продовжувати й надалі, однак захворювання і потреба у ліках у кожного різні. Взявши для прикладу простий противірусний засіб від застуди Гепавирин (Hepavirin), можна одразу залишитися без зарплатні, адже вартість препарату складає саме 1450 гривень.
Або засіб від гепатиту Зеффікс – коштує від 1257 до 8786 гривень. Тож де брати гроші на ліки.. не зрозуміло…
Цінові маніпуляції
Краяни, у свою чергу, нарікають на те, що стають чим далі, тим менш спроможними купувати медикаменти.
-Три роки тому антибіотик Фромілід Уно коштував 57,50. Зараз за нього потрібно викласти – 117 гривень. А пенсія в мене стабільно однакова. Де логіка? Не можу зрозуміти, – зауважує ужгородка Марія Поп.
-Чому в нас така система, що якщо щось один раз подорожчало – вартість майже неможливо знизити. Шкода, що на поступки не хочуть іти навіть ті, хто торгує найсвятішим – людським здоров’ям, тобто медикаментами, – наголошує Ярослава Вовчок із Нижнього Бистрого.
-Раніше були дешеві замінники імпортних препаратів, зараз же ціни й на них піднялися. Якщо оздоровлюватися травами – теж виходить зовсім не економ-варіант. Хіба що є можливість назбирати їх самотужки. Але де? У нас же ростуть далеко не всі лікарські рослини, – каже Ірина Орос із Мукачева.
Тож хто диктує цінову політику у фармакологічній сфері? На жаль, все занадто заплутано. Вірніше, корумповано. Адже ті, хто може вплинути на вартість ліків цього не роблять, бо… самі володіють аптечними мережами. Для порівняння, тільки впродовж минулого року середньостатистична упаковка імпортних медикаментів зросла в ціні на 83,2%, а вітчизняних – на 42,7%. Отже, до реального здешевлення фармацевтичних засобів ще дуже далеко. Та й зі слів президента Європейської бізнес-асоціації та глави компанії Astellas в Україні Кшиштофа Седлецького, якому власне й належить ідея скасування реєстрації закордонних препаратів, вартість ліків у нас впаде хіба що на 5%.
Напевно, час переходити на нетрадиційну медицину.
За матеріалами zakarpatpost.net
До теми
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей
- Морози не зупиняють турботу: як лісівники рятують диких тварин взимку на Закарпатті
- Про найпопулярніші імена, якими називали новонароджених на Закарпатті у 2025 році
- ПДВ для ФОПів вдарить по місцевих бюджетах і цінах — позиція підприємців
- Елла Лібанова: Поки в Україні буде небезпечно, люди не повертатимуться, але тримати з ними зв’язок – ми зобов'язані
- На Закарпатті у 2025-му народились 8136 малюків
- Легенди, страви та цікаві факти: як переселенки Тетяна та Олеся створили настільну гру "Закарпатський квест"
- Чому на Закарпатті виникають відключення світла та як працюють погодинні графіки
- Миколаївська церква у Данилові: де можна побачити дерев'яну готику Закарпаття
- Пішов до ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення: медик з Ужгородщини четвертий рік рятує життя на фронті
- Довгожитель із Закарпаття відзначив 100-річний ювілей
- Семеро малюків поповнили родини закарпатців на початку 2026 року
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем
- Закарпатські кардіологи увійшли до рейтингу «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття»
- Копач на гриби та обряди біля річки: автентичні різдвяні традиції Воловеччини
- Традиція бетлегемів на Рахівщині
- Які різдвяні традиції існують на Закарпатті
- Святвечір на Закарпатті: традиційна кухня та обрядовість святкування
- Втрачений Ужгород: як у місті католики Різдво відзначали
- Різдвяний традиційний закарпатський хліб карачун: давні обряди споживання

До цієї новини немає коментарів