Підприємці Закарпаття сплатили до бюджету понад 9,5 млн. гривень екологічного податку

Протягом одинадцяти місяців поточного року саме такою сумою наповнили казну платники екологічного податку Закарпатської області, що на 1,3 млн грн перевищує минулорічний показник надходжень цього податку.
У фіскальному органі краю зазначають, що екологічний податок є основним джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів.
Платникам слід пам’ятати , що об'єктом та базою оподаткування є зокрема:
- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п. 242.1.1 ПКУ);
Під стаціонарним джерелом забруднення розуміється підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні фрази об'єкти (п.п. 14.1.230 ПКУ).
Також до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об'єктом та базою оподаткування податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти (п.п 242.1.2 ПКУ);
- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання (п.п. 242.1.3 ПКУ).
Відтак, у разі використання джерел забруднення, платники екологічного податку складають податкові декларації з екологічного податку окремо за кожний звітний квартал (не наростаючим підсумком), починаючи з календарного кварталу, у якому здійснено викиди (скиди) забруднюючих речовин.
ДФС у Закарпатській області
До теми
- Семеро малюків поповнили родини закарпатців на початку 2026 року
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем
- Закарпатські кардіологи увійшли до рейтингу «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття»
- Копач на гриби та обряди біля річки: автентичні різдвяні традиції Воловеччини
- Традиція бетлегемів на Рахівщині
- Які різдвяні традиції існують на Закарпатті
- Святвечір на Закарпатті: традиційна кухня та обрядовість святкування
- Втрачений Ужгород: як у місті католики Різдво відзначали
- Різдвяний традиційний закарпатський хліб карачун: давні обряди споживання
- «Бджолині крильця» родини Ленделів: від селекції карпатської бджоли до порятунку пасічників з усієї України
- «Іграшка для воїна»: майстер-клас в Ужгородському замку
- Довга дорога до школи. Як школярі в гірському закарпатському селі ходять щодня по 8 км на навчання
- Закарпаття посіло 7-ме місце в Україні за обсягом прийнятого в експлуатацію житла
- На Закарпатті для ромських дітей проводять спеціальні заняття для підготовки до школи
- “Дитина кожного дня просить тата”: історії жінок, чиї рідні зникли безвісти
- Закарпатський обласний кардіоцентр долучився до міжнародної акції “16 днів проти насильства”
- На Закарпатті створили дорожні карти допомоги постраждалим від гендерно зумовленого насильства
- На Закарпатті втілюють міжнародний проєкт для покращення ментального здоров’я молоді в освіті
- Сила землі та спільноти: три історії переселенців, які знайшли новий дім у Нижньому Селищі на Закарпатті
- 1000 гігієнічних наборів хочуть зібрати для військових на Закарпатті до свята Миколая

До цієї новини немає коментарів