Як закарпатська Колочава будує власний європейський курс: від документів до міжнародних фондів

«Для наших жителів це — перенесення їхнього побуту з ЄС додому», — каже Василь Худинець, голова Колочавської громади.
Де все починалося
Колочава — гірське село в Міжгірському районі Закарпаття, оточене національними парками і заповідниками. Для класичного економічного розвитку простору небагато. Але є інше: глибоке відчуття Європи — не як зовнішньої політики, а як власної історії. Протягом ХХ століття Закарпаття побувало у складі кількох держав. Тут жив і писав чеський письменник Іван Ольбрахт — завдяки йому Колочава відома в Чехії так само, як Диканька в Україні. У 2025 році село увійшло до списку найкращих туристичних сіл світу за версією UN Tourism.
Більшість працездатного населення роками їздить на заробітки до Європи. Вони знають, як там влаштовано. І хочуть так само вдома.
Системна робота замість разових кроків
«U-LEAD з Європою» супроводжує Колочаву від самого початку створення громади. Разом з експертами програми громада розробила стратегію розвитку, статут і дорожню карту — і вже в цих документах було закладено орієнтацію на впровадження європейських стандартів.
«Дорожня карта — це не рішення сесії для галочки. Це інструмент системної роботи: як громада впроваджує європейські практики та стандарти у своєму щоденному управлінні», — пояснює Павло Логвінов, керівник Закарпатського регіонального офісу «U-LEAD з Європою». — «Досвід центральноєвропейських країн показує: муніципалітети, які були інституційно готові до змін, змогли значно краще розвиватися і залучати кошти фондів ЄС».
Результати, які вже є
Громада залучила гранти в напрямку екоініціатив, реалізує партнерства з громадами Чехії та Словаччини. Спільно з польською Гміною Седльце будується Центр безпеки громадян — перша така ініціатива серед сільських громад України, що вже готується до масштабування.
Колочава активно представляє себе на міжнародних майданчиках: Тиждень європейських міст та регіонів у Брюсселі, підготовчі заходи до Ukraine Recovery Conference, міжнародна виставка в Празі. Під кожен напрямок — окрема презентація: туризм і економічний розвиток.
Із отримувача — у рівноцінні партнери
Попри активні партнерства, Василь Худинець чесно визнає: більшість із них досі виглядають як «узаконений спосіб отримання гуманітарної допомоги». Саме це підштовхнуло до ідеї ЄОТС — Європейського об'єднання територіального співробітництва. Це юридична структура, яка дозволяє органам місцевого самоврядування з різних країн діяти як єдина організація: спільно подаватися на фінансування і отримувати доступ до загальноєвропейських фондів.
В Україні цей інструмент існує на регіональному рівні. Колочава активно працює над тим, щоб стати першою громадою в країні, яка ініціює власне ЄОТС — на рівні територіальної громади. Партнери — чеська Глибока-над-Влтавою та словацька Терхова. Рухатися далі Колочаві допомагають U-LEAD та місцева Агенція регіонального розвитку.
«Це єдиний спосіб, коли ми можемо дійсно стати партнерами — перейти зі статусу отримувача гуманітарної допомоги у рівноцінного партнера», — каже Худинець.
Простір для тих, хто повертається
У травні в Колочаві відкрився перший в Україні сільський Офіс євроінтеграції — окрема будівля з конференц-залою та робочим кабінетом. Кімнати мають символічні назви: «Брюссель» і «Прага». Офіс стане платформою для залучення інвестицій, підготовки міжнародних проєктів і навчання — і місцем зустрічі для молоді, яка повертається з досвідом роботи в Європі.
Довідково: Започаткована у 2016 році, «U-LEAD з Європою» є спільною ініціативою України та Європейського Союзу, а також його держав-членів Німеччини, Данії, Франції, Австрії, Польщі та Словенії, для створення багаторівневої системи управління, яка є прозорою, підзвітною та відповідає на потреби громадян України. У 2025 році стартувала третя фаза «U-LEAD з Європою», яка сфокусована на зміцненні місцевого самоврядування та забезпеченні стійкого відновлення на місцевому та регіональному рівнях у контексті цілей європейської інтеграції України.






До теми
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- "Міг замінити вчителя": закарпатський випускник набрав 600 балів із трьох предметів на НМТ
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- "Колись я соромилася називати себе художницею". Історія 23-річної мисткині Катерини Костик із Закарпаття
- Як вступникам Закарпаття правильно подати заяви до закладів вищої освіти та не втратити шанс на бюджет
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Іпотерапія та мотанка: день радості й підтримки для дітей нацгвардійців
- Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України: історія нацгвардійця «Механіка»
- Евакуйовував людей і служив капеланом: історія Олександра Холода
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Герої без зброї: Віктор Лисовський про те, як скласти пазл порятунку, коли проти тебе стихія
- В Ужгороді та Сваляві рятувальники через спеку встановили охолоджувальні рамки
- На Закарпатті оголосили попередження через сильну спеку: очікується до +39 °С
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру

До цієї новини немає коментарів