Свято вогню, світла, радості і веселощів – Хануку – юдеї Закарпаття почали відзначати увечері 24 грудня

Святкування розпочинаються 25 дня місяця Кіслев. Відзначають Хануку 8 днів. Триватиме святкування до 1 січня. Про це інформує РІСУ.
Запалювання свічок під час Хануки відбувається, згідно з Талмудом, «відразу, як почне темніти і перехожі почнуть залишати вулиці». При цьому проголошується благословення на запалювання свічок і на чудо, яке сталося. А у перший вечір свята додається благословення і на час (ше-гехіяну – подяка Богові, що дав дожити до цього дня і виконати цю місію). Після цього читається уривок з трактату Софрім, в якому пояснюється, в чому полягає міцват нер Ханука — заповідь ханукальної свічки.
У молитвах святкових днів згадується чудо Хануки та проголошується перемога малих над великими, слабких над сильними, світу над пітьмою.
Ханука не є храмовим святом, про нього не йдеться у Святому Письмі, а історичним. Хоча воно вшановується юдеями і набуло своєї традиції.
Головний ритуал – запалювання ханукальних свічок на честь чуда, яке сталося в Єрусалимському Храмі після повстання Маккавеїв у середині ІІ ст. до н.е. Тоді, під час правління над Юдеєю Антіоха ІV Епіфанія, юдеям заборонили проводити в Єрусалимському Храмі служіння, вклонятися єдиному Богу. І для того, щоб «полегшити» еллінізацію євреїв, у 168 р до н.е. на жертовнику поруйнованого його воїнами Храму цар власноручно зварив свиню, тим самим осквернивши жертовник. А на подвір’ї храму наказав поставити скульптуру Зевса.
Проти таких дій царя повстав священик Матафії Гасмоней. У гніві він вбив зрадника, що вже готовий був принести жерву Зевсові. У священика було 5 синів, вони напали на солдат, посланців царя, і перебили їх. Тоді Матафія і його сини пішли в гори, де очолили партизанську війну «за Єдиного Бога». Ватажком повстання після смерті Матафії став його середній син Єгуда на прізвисько «Молот» (на івриті – Маккабі або Маккавей) – звідси повстання отримало назву Маккавеї.
Протягом трьох років повстанці отримали низку перемог і звільнили від Селевкідів частину Юдеї, у т.ч. Єрусалим. Повсюди вони руйнували язичницькі жертовники. А зайшовши до звільненого Храму, вони побачили, що храмова менора осквернена або зіпсута. Тому вони зробили нову символічну менору, використавши для цього вісім бойових списів. Таким чином, це був символічний знак перетворення зброї на символ миру, про що говорив пророк Ісая. Цей світильник неодноразово згадується в Талмуді (РхШ, 24б; АвЗар, 43а; Мен. 28б).
Головний равин Ужгорода розповів про єврейське свято свічок
До теми
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей
- Морози не зупиняють турботу: як лісівники рятують диких тварин взимку на Закарпатті
- Про найпопулярніші імена, якими називали новонароджених на Закарпатті у 2025 році
- ПДВ для ФОПів вдарить по місцевих бюджетах і цінах — позиція підприємців
- Елла Лібанова: Поки в Україні буде небезпечно, люди не повертатимуться, але тримати з ними зв’язок – ми зобов'язані
- На Закарпатті у 2025-му народились 8136 малюків
- Легенди, страви та цікаві факти: як переселенки Тетяна та Олеся створили настільну гру "Закарпатський квест"
- Чому на Закарпатті виникають відключення світла та як працюють погодинні графіки
- Миколаївська церква у Данилові: де можна побачити дерев'яну готику Закарпаття
- Пішов до ЗСУ ще до повномасштабного вторгнення: медик з Ужгородщини четвертий рік рятує життя на фронті
- Довгожитель із Закарпаття відзначив 100-річний ювілей
- Семеро малюків поповнили родини закарпатців на початку 2026 року
- Регіон двох календарів: як закарпатці шукають компроміси між звичками, традиціями, церквою й новим календарем
- Закарпатські кардіологи увійшли до рейтингу «ТОП-100. Впливові люди Закарпаття»
- Копач на гриби та обряди біля річки: автентичні різдвяні традиції Воловеччини
- Традиція бетлегемів на Рахівщині
- Які різдвяні традиції існують на Закарпатті
- Святвечір на Закарпатті: традиційна кухня та обрядовість святкування
- Втрачений Ужгород: як у місті католики Різдво відзначали
- Різдвяний традиційний закарпатський хліб карачун: давні обряди споживання

До цієї новини немає коментарів