Помер посадовець, який ще до незалежності України підняв над міською радою Ужгорода жовто-синій стяг

Про це повідомлено на сторінці Фейсбук Ужгородської міської ради.
Володимир Ломоносов – родом із Чернігівщини, з юнацьких студентських років пов’язав своє життя з нашим краєм і містом. Закінчив фізико-математичний факультет Ужгородського державного університету, майже два десятки років займався науковою роботою в Ужгородському відділенні інституту ядерних досліджень.
У 1990-94 роках був депутатом міської ради, у цей час очолював комісії із захисту споживачів, по обміну купюр 50 і 100 карбованців, з реєстрації підприємців, із приватизації. З 15 жовтня 1993 по 20 липня 1994 років, до закінчення каденції, працював першим заступником глави міської управи, у разі відсутності керівника міста брав на себе відповідальність за життєзабезпечення Ужгорода.
В історію Ужгорода увійшов ще й тим, зокрема, що саме йому та ще одному депутату, Олександру Самойленку, 14 червня 1990 року під час прийняття рішення про використання на території Ужгорода національної символіки, доручили встановити над будівлею міської ради синьо-золотистий прапор, – тоді, коли про споконвічно український стяг на офіційному рівні ще й не йшлося.
Також Володимир Іванович був одним із ініціаторів прийняття на позачерговій сесії міськради у серпні 1991 року звернення від депутатів Ужгорода – єдиного з міст усіх союзних республік СРСР – в якому різко засуджувалися дії ГКЧП.
До своїх останніх днів Володимир Ломоносов, працюючи на посадах в Закарпатській обласній адміністрації та інших, завжди вболівав за Ужгород, був одним із засновників міського громадського об’єднання «Депутатський клуб «Позиція»».
Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, працівники виконавчого апарату та Ради Старійшин міста висловлюють щире співчуття рідним та близьким, усім, хто знав Володимира Івановича Ломоносова. Хай спочиває з миром, а пам’ять про нього завжди буде світлою.
До теми
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади

До цієї новини немає коментарів