Борис Петровський: Програли конкуренцію «Галичанці» через втрату досвідчених гандболісток

–    Борисе Анатолійовичу, в цьому сезоні чемпіонат України вже позаду, залишився розіграш кубка України. Срібні нагороди досягнення вагоме, але все ж чи могли поборотися за золото?

–    Зі старту чемпіонату «билися» в кожній грі за перемогу. Правда, прогнози деяких скептиків напередодні старту були для нас не зовсім втішні – казали, що навіть не потрапимо до призової трійки. Добре, що «розчарували» їх. Звісно, кадрові втрати нашої команди після чемпіонату 2015/2016 далися взнаки вже під час цього сезону й кілька матчів ми програли саме через відсутність кваліфікованих гравців. Адже розташування клубу пісдя сезону 2015/2016 залишили ключові виконавці: Надія Воронова, права напівсередня Олена Косик, кращий минулорічний бомбардир та лідер  команди Дарина Кот, гравець збірної Іванна Мигович, Марина Лебедєва – ми практично втратили всіх гравців із правого краю. Натомість, прийшли молоді дівчата-школярки, які ще не готові до рівня суперліги. Для того, щоб вони набрали форму, набралися досвіду й зрозуміли, що ми від них хочемо ще потрібен час. По самовіддачі жодних претензій до дівчат не маю, вони билися й віддавалися грі в кожнім поєдинку. «Галичанка» нас переграла за рахунок досвіду, у львівського клубу – хороша система підготовки, більше гравців з досвідом. Гадаю львівській команді допомогла й паралельно з нашим чемпіонатом  участь  у престижному турнірі – чемпіонаті «Балтійської ліги». Цей турнір, в якому, окрім нашої «Галичанки» беруть участь найсильніші клуби Білорусі та Литви  значно сильніший, ніж чемпіонат України.  Для підготовки та «обкатки» молодих гандболісток кращого турніру годі й шукати. Якби ми брали участь в подібних змаганнях, гадаю, наші результати могли б бути значно кращими. На старті сезону в нас був серйозний конкурент –  херсонська «Університет-Дніпрянка», але в кінці через кадрові втрати вони нам конкуренції вже скласти не змогли. Тож за таких умов друге місце – хороший результат для нас.

–    Зараз у Сумах  20-21 травня відбуватиметься Кубок України (інтерв’ю провів напередодні кубка). Які цілі ставите перед дівчатами в цих змаганнях?

–    Завдання в нас незмінні – перемагати в кожній грі. Знаю, що й «Дніпрянка» хоче виграти цей трофей і таким чином компенсувати собі спробу здобути віце-чемпіонський титул, гадаю й «Галичанка» хоче стати володарем кубка, тож буде цікава боротьба.

–   А як оціните виступ нашої команди в європейському Кубку Виклику?

–    Насамперед виступ в єрокубках – хороша школа для наших молодих гравців. Якби в нашому складі були б більш досвідченіші гандболістки могли б пройти до вищих стадій єврокубка.  Повірте, участь дівчат у єврокубковому матчі заміняє двомісячне тренування, тому для нас цей турнір був дуже важливий.

–    Чим залишилися задоволені в цьогорічному чемпіонаті?

–    Насамперед, радує те, що прогрес наших молодих гравчинь не залишився непоміченим й вони отримали виклик до молодіжної та національної збірних України. Також тішить , що маємо достойну кадрову зміну, адже дівчата 2000/2001 років народження стали переможцями чемпіонату країни, а молодша команда 2002/2003 р.н. – виборола срібло в «Дитячій лізі».

–    Уже розмірковували над планом підготовки до нового сезону 2017/2018?

–    Проект плану підготовки вже готовий. Але щодо його реалізації про це можна буде говорити лише після розмови з президентом Олександром Ледидою. Думаю, що перед нами мають бути окреслені цілі на новий сезон, відштовхуючись від яких, вже  будуватимемо наш підготовчий цикл.  До прикладу, в минулому сезоні у нас не вийшло провести повноцінний підготовчий процес – не змогли зіграти заплановану кількість спарингів, не поїхали на традиційний збір у високогір’я – на Драгобрат, натомість, готувалися в с.Кострино на Великоберезнянщині.  Ось такі дрібниці потім відбиваються під час офіційних матчів, а як відомо в професійному спорті дрібниць не буває.

–    Чи вдасться зберегти кістяк команди до наступного сезону?

–    Кожен рік в команді відбуваються ротації. Гадаю, що й наступний сезон не буде винятком – це закономірний процес. Кращі гандболістки шукатимуть для себе варіанти продовження кар’єри в більш фінансово багатих закордонних клубах.  Одним із пріоритетів для мене як тренера – зберегти кістяк нашої команди,  а також, щоб більшість складу «Карпат»  складали закарпатські гандболістки. Але вже нині спостерігаю негативні тенденції для нашого гандболу – окремі іноземні клуби сусідніх держав  вже зі спортшколи переманюють до себе кращих гандболісток. Лише в сусідній угорський СК «Варда» м.Кішварда перебралися 8 наших гандболісток  (серед яких і вихованки СДЮСШОР з гандболу), а це практично ще одна готова команда.

–    Щоб хотіли побажати дівчатам напередодні відпустки?

–    Бажаю, щоб всі повноцінно відпочили у міжсезоння, залікували травми, бо в нас кілька дівчат пройдуть оперативне втручання. Сподіваюся, що до старту нового сезону вони вже пройдуть реабілітацію. Звісно, добре б було якби вдалося повністю зберегти нинішній склад команди без змін. Гадаю, що в дівчат буде мотивація захищати кольори «Карпат», й ми надалі  гратимемо в єрокубках. Було б добре, якби паралельно з чемпіонатом на кшталт «Галичанки» виступали в турнірі «Балтійська ліга».

Розмову записав Роман СЕНИШИН

P.S  20 та 21 травня в сумському універсальному легкоатлетичному манежі гранди жіночої Суперліги визначали володаря кубка України з гандболу - 2017. Згідно регламенту 4 кращі команди жіночої суперліги боролися за цей почесний трофей: наші «Карпати», львівська «Галичанка», херсонська «Університет-Дніпрянка» та миколаївський «Реал».

Золотий дубль - чемпіонство та кубок виборює «Галичанка», яка в фіналі перемогла херсоньку «Дніпрянку». Наші «Карпати» стали третіми. В першому півфіналі ужгородки поступилися «Дніпрянці», а в матчі за третє місце переграли миколаївський «Реал».

 

22 травня 2017р.