Закарпатські довжани разом з угорцями Ніредьгази та Кішварди згадували куруців Томаша Есе
Повстанці поспішали на з’єднання з Ференцем Ракоці ІІ. Однак, на поспіх сформований і слабо озброєний півторатисячний загін Есе зненацька напали лабонци – ставленики Габсбургів, які значно перевищували народне ополчення як кількісно, так і зброєю. Зрозуміло, куруци, де разом з угорцями пліч-о-пліч бились русини, українці, словаки, представники інших національностей, зазнали поразки. Серед полеглих були й жителі Довгого та навколишніх сіл, котрі приєднались до повстанців.
Загиблих воїнів поховали в центрі села, а в 1903 році з нагоди 200-ліття історичної битви за кошти мешканців Довгого тут спорудили пам’ятник з бальзату та мармуру. На вершині монументу гордо ярив турул – символ визвольної боротьби. У 1923 році чеська влада зняла птицю, але постамент залишився. У 2003 році на честь 300-річчя виступу повстанців на обеліску знов з’явився сводолюбивий турул, якого із бронзи відлив знаний скульптор з Мукачева Петер Мадл.
З тих пір сюди регулярно приїздять громадські активісти з Угорщини, аби спільно з довжинами та жителями навколишніх сіл вшанувати пам’ять хоробрих курців. Нинішнього року в село прибули ентузіасти Ніредьгазького осередку Товариства імені Ференца Ракоці ІІ на чолі зі своїм головою Арпадом Далмаєм та їх друзі з однойменної організації Кішварди та Берегівського району (керівник Тібор Генц). У торжестві взяли також участь провідний консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Ласло Куті та консул з Берегова Ласло Форогов, які виступили на урочистому зібранні з вітальними промовами.
Своїми думками з приводу першої битви куруців, її сьогоднішнім посланням, окрім дипломатів, поділились голова села Віктор Симканич, Арпад Далмай, Тібор Генц. Написані ним книги про Довге, курців, визначні місця села та його знаних людей подарував гостям лікар-хірург, що народився тут, а нині мешкає у словацькому Гуменному, Федір Шандор. Жіночий хор з Берегова під керівництвом Ірини Крайник задушевно виконав на різних мовах кілька бойових пісень курців. Під їх спів гості та господарі поклали до підніжжя пам’ятника вінки вдячності та квіти.
По дорозі додому представники делегації з Угорщини виконали таку ж почесну місію й біля погруддя Томашу Есе в Берегові.
До теми
- “Мої нерви здали, коли російський танк вистрелив у бік нашого будинку”. Ірина Чечуліна — про перші дні війни, життя в окупації та переїзд до Сваляви
- Втрачений Ужгород: скільки входів мав замок (ФОТО)
- Втрачений Ужгород: історія про міський акваріум (ФОТО)
- Всеукраїнська літня школа програмування тривала в Берегові
- Втрачений Ужгород: як горів Василіянський монастир (ФОТО)
- "Освіжити" зовнішній вигляд: Ужгородський замок підсвітять
- Втрачений Ужгород: історичні двері та брами (ФОТО)
- Втрачений Ужгород: цікавинки з життя міста (ФОТО)
- Втрачений Ужгород: вища торговельна школа (ФОТО)
- У День вишиванки Берегівський медичний коледж зібрав понад 84 600 грн для ЗСУ (ВІДЕО)
- Втрачений Ужгород: свободарня на Доманинській вулиці (Фото)
- Втрачений Ужгород: закладення скверу на пл. Масарика (ФОТО)
- Втрачений Ужгород: незвичні конкурси, які проводили в місті (ФОТО)
- П’ять історій про Перечин в Музеї однієї вулиці (ФОТО)
- Втрачений Ужгород: будинок благодійниці Марії Палоці Горват (ФОТО)
- В Ужгороді вшанували пам'ять учасників бойових дій на території інших держав
- Про історію міжконфесійних шлюбів на Закарпатті йшла мова на відкритій лекції в УжНУ
- Втрачений Ужгород: історія чоловіка з горища (ФОТО)
- Втрачений Ужгород: знайдена хроніка школи (ФОТО)
- Школяр з Ужгородщини створює відеоролики про історію обласного центру та замки Закарпаття
До цієї новини немає коментарів