Як двоє друзів разом хуліганили, за що під домашній арешт і потрапили...

Ніяк не зрозуміти та не усвідомити, що думали ці двоє чоловіків із доволі сумнівною репутацією, йдучи на такий огидливий злочин. Про мерзенну історію, коли берегівчани 37-літній А. К. і ровесник Христа, 33-річний С. Г. побили чергового станції екстреної медичної допомоги в м. Берегово Євгена С. (1961 р.н.), розповідали десятки ЗМІ. Воно й не дивно, адже посеред ночі, немов спецназівці чи бойовики, та ще й із матами-перематами, вломилися на станцію колишньої швидкої допомоги та почали бити-гамселити диспетчера й ламати меблі, двері, трощити медичну апаратуру тощо. Підпилі нахаби сповна дали волю також своїм кулачиськам. На щастя, той, бідолашний, якось та зумів вирватися із рук бузувірів і втекти. Однак п‘яні нападники його наздогнали та знову почали боки чоловіку м‘яти. Якби не вчасний приїзд групи швидкого реагування місцевої поліції, зловмисники, мабуть, до смерті побили б невинну людину. Коли їх затримали та доставили до чергової частини, вони й тут почали качати свої права. Звісно, якби були тверезими, то, очевидно, подумали б, а чи варто чинити такі аморально-шкідницькі дії та лупцювати невинного чоловіка?

За словами слідчого Берегівського відділу поліції Олександра Пасіки, ці двоє наших земляків у час здійснення злочину знаходилися у нетверезому стані. Хоча й не старі, але вже й не парубоцького віку, до "зеленого змія" вони пристрастилися з молодості. Телефонували та вимагали приїзду лікарів швидкої для буцімто хворої дівчини-співмешканки на одну з міських вулиць. Як згодом з‘ясувалося, вона мала невеличкий набряк-синяк під оком. Звісно, цю хворобу можна було показати лікарю наступного дня, про що й сказав у слухавку диспетчер. Крім цього, машини вільної не було, усі бригади екстреної допомоги знаходилися на виїзді. Ще ж телефонували інші пацієнти, які мали значно серйозніші проблеми зі здоров‘ям. А ще п‘яничок розлютила пропозиція самим на таксі чи пішки під‘їхати або ж підійти на вулицю Ліннера, 2, нехай би медики оглянули хвору. Зі злістю мовили: "Зараз прийдемо, тобі не здобриться..." І таки навідалися на колишню "швидку". Зрештою, цим молодикам на той час море було по коліна, не зупинило їх навіть те, що, знаходячись у громадському місці, порушували етикет, порядок, нехтували елементарними правилами людської поведінки. Але готові були мстити...

Між іншим, диспетчера "швидкої" тої ночі молотили, немов квасне яблуко. Фізичне насильство, слід сподіватися, дорого коштуватиме героям того травневого вечора. Будемо надіятися, що тут уже постараються слідчі, прокурори, суд. Жертві, як не прикро про це писати, завдали ушкоджень у вигляді черепно-мозкової травми,  струсу головного мозку, забійної рани правої тім‘яно-скроневої ділянки голови, синяка повік правого та лівого ока, обох ліктьових суглобів, бокової поверхні тазу, садна лівої щоки, травмували шийний відділ хребта тощо. Словом, неодружені чоловіки вивели невинну людину із ладу, спричинили їй чимало моральних і фізичних прикрощів. Усе це здійснювалося з особливою зухвалістю, якоюсь аж зверхністю, хоча причин і мотивів так завзято бити 56-літнього чоловіка не було жодних.

Побиття чоловіка на робочому місці – це неповага до суспільства, це, зрештою, образа, презирство до людей у білих халатах, які цілодобово покликані берегти наше здоров‘я. І, насамкінець, не можна не сказати про таке собі глузування та насилля до них із боку п‘яних осіб тощо. Тож вельми доречним виявилося клопотання про застосування запобіжного заходу стосовно хуліганів. Суддя, ретельно вивчивши дані та факти цього нерядового кримінального правопорушення, застосував до підозрюваних запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк до 60 діб. Тобто включно до 22 липня ц. р. підозрювані у злочині (один із них уже кілька разів притягався до кримінальної відповідальності за різні хуліганські пакості та злодюжство) повинні прибувати до слідчого, прокурора або ж суду за першою вимогою, не відлучатися без їхнього дозволу за межі Берегова, не залишати місце постійного проживання за вказаними адресами з 22.00 до 08 год. ранку. До слова, тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. Протягом цього часу, будемо сподіватися, правоохоронними органами буде зібрано достатньо доказів, аби судову справу довести до логічного кінця.

Здавалося б, у цій історії ніби усе зрозуміло. Кримінальне правопорушення хуліганів, де вони цинічно побили невинну людину, до того ж посеред ночі та на робочому місці, зібрані беззаперечні докази, судова ухвала про запобіжний захід у виді домашнього арешту тощо. Але коли суддею Олександром Фейіром розглядалося клопотання слідчого Берегівського ВП Олександра Пасіки, яке було погоджено прокурором місцевої прокуратури Русланом Кенийзом про застосування запобіжного заходу, один із фігурантів цього скандалу устав і почав розмахувати посвідченням учасника бойових дій на Сході. Дива та й годі! Подумалося: а що, ця ксива дає "добро" чинити насилля? Навпаки, мала б дисциплінувати учорашнього бійця, який воював на фронті з ворогом. Чому ж він, учорашній патріот, нині опинився у лавах шибеника та бешкетника? І взагалі, що призвело до хамської, нахабної, бузувірської поведінки стосовно свого ж земляка, сказати важко...

Калман ГОРВАТ