Доби запису, години аналізу: чому холтерівське моніторування – це набагато складніше, ніж здається?

Що таке холтерівське моніторування і чому воно необхідне?

Добове моніторування ЕКГ (холтер) – це безперервний запис електричної активності серця протягом 24-48 годин або довше за допомогою спеціального портативного пристрою, який пацієнт носить із собою.

На відміну від стандартної ЕКГ, яка фіксує лише кілька десятків сердечних скорочень протягом 10-15 секунд у кабінеті лікаря, холтер фіксує роботу серця, коли ви піднімаєтеся сходами, хвилюєтеся, працюєте, їсте чи спите. Загалом цей прилад о записує від 75 000 до 200 000 (в середньому) серцевих циклів за добу.

«Це робиться з метою пошуку прихованих порушень. Річ у тім, що більшість аритмій чи інших порушень ритму виникають спонтанно. На звичайній ЕКГ їх можна «не спіймати», а холтер записує кожен удар серця протягом періоду обстеження», – пояснює лікарка.

Міф про «простоту» обстеження

Чимало пацієнтів вважають, що для проведення такого дослідження достатньо лише звернутися до відповідного закладу і встановити портативний пристрій.

Проте реальність набагато складніша.

Проведення якісного холтерівського моніторування вимагає комплексного підходу: наявності спеціального обладнання експертного класу, правильного встановлення електродів, точного налаштування приладу під конкретні завдання та, що найголовніше, професійної інтерпретації запису фахівцем. Саме тому подібні дослідження мають забезпечуватися закладами з підготовленим персоналом.

І частіше за все проблем не у наявності чи відсутності відповідного обладнання – проблема у відсутності достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів, спроможних інтерпретувати результати для встановлення діагнозу.

Головний виклик: трудоємність процесу

Як наголошує лікар функціональної діагностики Закарпатського кардіоцентру Вікторія Сабов, проблема забезпечення якісної діагностики криється не лише у наявності самих приладів. Головний виклик полягає у значних часових витратах на виконання цієї медичної послуги лікарем, який аналізуватиме отримані дані.

«Цей метод обстеження вимагає не тільки безперервного носіння протягом 24, а часом 48 і навіть 72 годин, але ще й лікар повинен розшифрувати отримані результати, – зазначає фахівчиня. – Аналіз добового чи кількадобового запису ЕКГ – це кропітка, тривала робота, що передбачає опрацювання величезного масиву інформації. Інколи розшифровка 72-годинного холтера може потребувати й півтори-дві години роботи лікаря».

Цю роботу на 100 відсотків не можуть виконувати автоматичні алгоритми без участі людини – її  повинен виконати лікар функціональної діагностики, висококваліфікований фахівець із досвідом роботи, адже така дешифровка потребує знань, досвіду, максимальної концентрації. І часу, певна річ.

«У Закарпатському кардіоцентрі фахівці щодня стикаються з цим навантаженням, – розповідає Вікторія Сабов. – Лікарі функціональної діагностики виконують колосальний обсяг роботи: кожна з моїх колегинь щодня шифрує результати холтерівських моніторингів, і це лише один із багатьох напрямів їхньої щоденної праці задля порятунку пацієнтів. А ще є виконання ехокардіограм, черезстравохідного ЕХО, тредміл-тесту, спеціалізованих обстежень під час виконання оперативних утручань, бабл-тести, обстеження пацієнтів зі стаціонару, амбулаторних, а також за направленнями кардіологів після виявлення проблем у рамках програми Скринінг здоров’я 40+ та багато іншого».

З огляду на все це критичне значення має правильний відбір пацієнтів для проведення такого обстеження. В основному потребують його хворі з підозрою на різноманітні порушення серцевого ритму і провідності. До слова, для діагностики ішемічної хвороби серця добовий моніторинг ЕКГ не має ключового значення.

Щодня в кардіоцентрі встановлюють в середньому 11-13 холтерів, отже, за результатами кожного дня з’являються сотні годин інформації, записаної цими приладами. Розшифровують отримані дані всього четверо лікарів функціональної діагностики кардіоцентру, які, крім цього, повинні ще прийняти десятки пацієнтів, провести обстеження, опрацювати медичну документацію тощо. І все це – швидко та якісно, щоб кожен лікар та пацієнт отримали висновок якомога швидше для встановлення діагнозу та початку лікування.

Потреба у фахівцях, які вміють виконувати такий аналіз, – колосальна, але треба розуміти, що для підготовки кожного потрібні роки навчання й практики.

Холтерівське моніторування за скеруванням лікаря-кардіолога або вузького спеціаліста виконується в Закарпатському кардіоцентрі безкоштовно (1 раз на рік за програмою медичних гарантій НСЗУ). На жаль, попри велику кількість холтерів, черга на них значна…

Холтерівське моніторування – це незамінний інструмент у руках кардіолога, який рятує життя. За кожним точним діагнозом стоїть високий професіоналізм, досвід та години кропіткої праці лікарів функціональної діагностики Закарпатського кардіоцентру.

 

09 листопада 2026р.