Сьогодні в Закарпатській області функціонує 118 загальноосвітніх шкіл з навчанням мовами національних меншин

Заплановану на четвер, 14 вересня, позачергову сесію Закарпатської обласної ради перенесли на 21 вересня. Депутати, як і планували, розглянуть звернення до Президента України з тим, аби він не підписував Закон України «Про освіту» як такий, що порушує права національних меншин.

Про дискримінацію нацменшин говорить і Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бугайла, однак стверджує, що угорська громада від цього не постраждає, і у будь-якому випадку буде підтримана урядом Угорщини:

Йожеф Бугайла

«Навіть і в такій прикрій напруженій ситуації, що склалася між двома країнами, Уряд Угорщини і сьогодні і в майбутньому підтримуватиме закарпатську угорську спільноту. Новий закон має дискримінаційний вплив на нацменшини кількох країн, на що чітко вказує і те, що позиція Румунії, Болгарії, Польщі та Молдови по даному питанню відповідає позиції Угорщини».

Сьогодні в Закарпатській області функціонує 118 загальноосвітніх шкіл з навчанням мовами національних меншин. Найбільше серед них – угорськомовних. В ужгородській школі №10 імені Дойко Габора, де навчається майже 500 учнів, абсолютно все навчання до 11 класу відбувається угорською мовою. Директор школи, Стелла Кеслер, вважає, що поправки до освітнього законопроекту суперечать Конституції України, зазначеним там правам та свободам:

Стелла Кеслер

«Ми собі не припускаємо тієї думки (ми, це я маю на увазі себе і своїх колег з цієї школи), що можна забрати у дитини чи у родини право навчати дитину рідною мовою. Тому що мова йде саме про це: забрати право вибору. За новим законом ти можеш обирати навчання рідною мовою до 4 класу. Тобто обмежуються права людини. Це просто є недопустимим. Тим паче, що у Конституції воно є не так. Ми ж знаємо, що здобувати дійсно глибокі знання і бути глибоко розвиненою людиною можеш, якщо ти навчаєшся рідною мовою. Прекрасно, якщо ти можеш здобути атестат. Ще краще, якщо ти можеш здобути диплом вищого навчального закладу рідною мовою. Тому що тоді ти є спеціалістом глибокого чи широкого сенсу», — сказала Стелла Кеслер.

Однак, координатор громадянської мережі ОПОРА у Закарпатській області Святослав Бабіля зазначає, що аналіз результатів цьогорічного ЗНОпоказує протилежне:

«Нещодавно якраз робив аналіз результатів зовнішнього незалежного оцінювання в кількох районах нашої області для порівняння, і ми бачимо чітку тенденцію, що у нас є характерні результати, коли випускники шкіл (у моєму увипадку з угорською мовою навчання, які я розглядав) мають суттєво нижчі результати ЗНО, навіть не з предметів української мови чи історії України, а, до прикладу, з математики чи англійської мови. Розуміючи, що діти з цих шкіл мають менші шанси отримати високі бали з української мови чи з історії України, ми розуміємо, що у них фактично немає можливості вступити до вищих навчальних закладів на загальних підставах за результатами зовнішнього гнезалежного оцінювання», — сказав Святослав Бабіля.

За словами Святослава Бабілі, прийнятий 5 вересня Закон України «Про освіту», є компромісним, оскільки попередній варіант розглядав можливість навчання державною мовою уже з 1 класу. Цей же, у свою чергу, дає достатньо часу для опанування української мови і розширює права та можливості кожної дитини.

«З іншого боку, ми маємо ненормальну ситуацію, коли у нас в Україні діти фактично після закінчення школи вони не знають державної мови впринципі. Вони не можуть заповнити заявку, вони не можуть розібратися з документами, вони не володіють термінологією і так далі. Тому цей законопроект покликаний забезпечити якраз національним меншинам реалізувати себе в державі Україна, отримати тут належну освіту, а також можливість розвиватися у цій державі».

Представники культурних та політичних угорських організацій ще у березні поточного року зверталися до Президента з проханням не підписувати закон. Тоді зібрали 64 тисячі підписів і передали голові Закарпатської облдержадміністрації Геннадію Москалю. Той, у свою чергу, після прийняття вищезгаданого закону, виступив із заявою, в якій висловлюється проти його положень.

«Позиція Москаля однозначна: цей закон він закликає президента ветувати або повернути з правками, оскільки по суті він спрямований проти російської мови і на захист української, що цілком виправдано і необхідно, але ті депутати, які його приймали, не подумали, що він спрямовується також проти мов національних меншин, які є, крім російської, у нас на Закарпатті, зокрема. Тому, найкращий вихід, на думку Геннадія Москаля, внести правки і дописати, що цей закон не стосується мов країн європейського союзу», — сказав речник Геннадія Москаля Ярослав Галас. 

Тим часом прийнятий закон «Про освіту» вже має свої наслідки. Офіційний Будапешт заявив, що не підтримуватиме Україну на європейському рівні:

«Міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, Сійярто Петер видав розпорядження про те, що угорська дипломатія не буде підтримувати жодну українську ініціативу у жодній міжнародній організації, і Угорщина не буде підтримувати жодне важливе для України рішення. Крім цього Угорщина на кожному форумі ООН, ОБСЄ та Європейського Союзу порушуватиме питання зміни закону в Україні та перешкоджатиме реалізації важливих для України справ», — сказав Генеральний консул Угорської республіки в Ужгороді Йожеф Бугайла. 

Нагадаємо, що у Міністерстві освіти і науки України переконані, що норма про мову навчання в новому законі «Про освіту» відповідає Конституції України і Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.

Ольга Павлова, «Громадське радіо», Ужгород

 

15 вересня 2017р.