На Закарпаття повернулася «Брустурянська кедровиця»

Фестиваль вже традиційно приурочили до Дня села, якому, до слова, учора виповнилося 699 років.

Стартував фестиваль з дитячої ходи до центра села. Супроводжували наймолодших учасників свята почесні гості та музики. Цікавим і незвичним був задум організаторів запалити фестивальну ватру посеред річки Брустурянка. Реалізував ідею сміливий брустурянин, якому асистували двоє земляків, котрі відтворили історичний плавзасіб, що раніше використовувався для сплаву вантажів та лісу гірською річкою.

Відомі закарпатські винні фестивалі завжди демонструють гостям десятки різновидів напоїв. Вина привозять сотнями літрів, а презентують у великих діжках. З «Брустурянською кедровицею» все виглядало зовсім інакше. Напій цей єдиний і неповторний за своєю суттю, але має кілька назв – кедріванка, кедровиця, кедрівка… Щодо обсягів, то загалу представили кілька демонстраційних пляшок. Чому унікального «лопухівського еліксиру» так мало, довелося розбиратися на місці. І відповіді на запитання було знайдено за допомогою закарпатських лісівників.

Основу і головний компонент кедровиці складає кедр – його горішки та шишки. Так от європейський кедр, що росте у державному заказнику і має поважний вік у понад 160 років, дає насіння раз на 2-3 роки. Аби зберегти шишку до періоду стиглості, лісова охорона бореться із головним ворогом кедра – пташками кедрівками, які зграями шкодять насінневим врожаям.

«Лише 20% ваги шишки – це кедрові горіхи. З насінневого року маємо «врожай» у 30-50 кілограмів горішків. Це і наш посадковий матеріал, і основа для кедровиці. Кедр у нас росте у природньому середовищі. Наразі на території Кедринського лісництва є заказник державного значення площею 166 гектарів, на яких переважно росте кедр європейський віком понад 160 років. Це ті самі праліси, де не ведеться жодна господарська діяльність. Також кедр європейський росте ще в двох лісництвах в Україні, але у такій кількості тільки у нас», – розповів директор ДП «Брустурянське лісомисливське господарство» Михайло Бігун.

Європейський кедр на Закарпатті полюбляє складні кліматичні та природні умови і росте на висоті понад 1200 метрів над рівнем моря. Тобто дереву комфортно там, де незручно людям. Шишки у кедра визрівають на початку вересня, але щоб їх дістати з височенних дерев, лісівникам доводиться використовувати спеціальні «кігті». Місцеве ж населення може просто збирати шишки, які падають з дерев. Щоб виростити хоча б розсаду кедра, теж доведеться почекати, адже насінина кедра може «спати» у ґрунті до трьох років. Отож і виходить, що кедровиця – це майже делікатес, інгредієнт для якого треба берегти, пестити і постійно доглядати.

«Кедровиця – це напій на основі кедрових шишок та горіхів. Готують таку настоянку тільки у нас, адже на Тячівщині росте унікальний кедровий гай. Хибною є думка, що кедровиця – це виключно алкогольний напій. Насправді, кедровиця має різноманітні цілющі властивості – нею, зокрема, можна розтирати хвору спину, лікувати захворювання дихальних шляхів тощо. У якості профілактичного засобу кедровицю вживають по одній чайній ложці три рази на день. Що ж до приготування, то кедр заливають або цукром, і тоді вийде сироп, або горілкою для настоянки…», – розповіла соціальний педагог Лопухівської ЗОШ Галина Косюк.

Лісівники діляться ще одним секретом приготування кедровиці. Аби напій не був таким терпким, настоювати його треба не на горішках, а на суцільних шишках. А головна порада – знати міру у вживанні!

До речі, цього року закарпатські кедри не дали горіхового врожаю, тому довелося використовувати минулорічні запаси. А ось місцеве населення мріє, аби «Брустурянська кедровиця» з′явилася на полицях магазинів, щоб бренд став впізнаваним і популяризував туристичний брустурянський край.

uzhgorod.net.ua