Представники ОБСЄ розповіли студентам УжНУ про складнощі роботи на території військових дій

Присутніми на зустрічі були студенти та викладачі факультету історії та міжнародних відносин, юридичного факультету та кафедри військової підготовки, які мали можливість послухати координатора групи спостерігачів, переглянути презентацію про роботу організації та поставити запитання її інсайдерам.
Першим до студентів вийшов координатор групи спостерігачів Девід Піге, який зазначив, що спеціальна комісія не проводить розслідувань, а звітує про факти та займається моніторингом усіх подій, що мають стосунок до безпеки держави. «Ми сприяємо режиму припинення вогню, але зауважу, що ми не маємо сил та повноважень зупинити бойові дії. Це повинні зробити сторони конфлікту. Чи ми є ефективними? Подекуди ми чуємо в свою адресу негативні відгуки та запитання: «Що ви тут робите?». Ми є спостерігачами, але допомагаємо припинити обстріли та порушення прав людини. Доказом того, що ми є ефективними є те, що нас не люблять обидві сторони конфлікту».
Представники спеціальної моніторингової місії зазначають, що загалом її склад налічує понад тисячу учасників, з яких понад 600 спостерігачів з усього світу. Усі вони є неозброєними цивільними спостерігачами та недоправляють гуманітарну допомогу, однак допомагають у її доставці, сприяють налагодженню діалогу і припиненню вогню на місцях. Представники складу місії зазначають, що робота ОБСЄ не припиняється і в містах, де не відбуваються військові дії. Так, проводиться моніторинг торгівлі людьми, питань, що стосуються учасників бойових дій і захисту їхніх прав, та ряд інших.
Професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ігор Тодоров теж не оминув можливості зустрітися з представниками ОБСЄ: «Хочу висловити своє задоволення від подібного спілкування. Було дуже цікаво почути про внутрішні аспекти цієї організації. Звісно, є деякі критичні моменти, які головним чином стосуються певної обмеженості ОБСЄ її статутом та протоколом. Скажімо так, спостереження за обстрілом у нічний час, відсутність доріг, аби доїхати на передову – це ті реалії в яких ми зараз знаходимося. Певні юридичні обмеження не дозволяють місіям бути до кінця успішними, і в нашому контексті хочу зазначити – дуже добре, що місія ОБСЄ існує. Це дає нам надію на вирішення проблеми в майбутньому. Звісно, сама спеціальна моніторингова місія нічого не вирішує, але її спостереження допоможуть розставити усі крапки над «і» та, нарешті, завершити цю війну» - переконаний професор Ігор Тодоров.
«Як сьогодні вже лунало від представників організації – світ не є ідеальним. Ми, українці, це чудово відчуваємо. Попередні покоління українців теж боролися за свободу, але вони жили у зовсім іншій країні, яку Рональд Рейган назвав «імперією зла». Це було правдою, і сьогодні ми, як ніколи, це розуміємо. Певні відголоси минулого не відпускають нас і нині. Зараз народжується абсолютно нова Україна, однак цей процес не є безболісним та безкровним. Хочу подякувати нашим сьогоднішнім гостям, адже завдяки тій роботі, що вони виконують, ми втрачаємо менше українців. З їхньою допомогою ми відновимо територіальну цілісність у тих межах, у яких вона була чотири роки тому» - запевняє проректор з науково-педагогічної роботи Ігор Король.

Вероніка Кобаль, Інформаційно-видавничий центр УжНУ
До теми
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Квітковий сезон стартував: що вже цвіте в ботанічному саду УжНУ
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- "Герої серед нас": вечір пам'яті військовослужбовця Сергія Кузнєва провели в науковій бібліотеці УжНУ
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- Ректор УжНУ Володимир Смоланка: «Процес об’єднання – це шлях до посилення університету»
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Перший пам’ятник Ужгорода

До цієї новини немає коментарів