Мер словацького міста Кошіце про переваги євроінтеграції
«Не всі словаки розуміють, для чого нам Євросоюз, - зізнався під час зустрічі з українськими журналістами міський голова словацького міста Кошіце Ріхард Раши. – Але коли бачать конкретний приклад, що саме виконано за кошт ЄС, то все стає одразу зрозуміло. А зроблено у соціальній і культурній сфері, у життєдіяльності міста загалом дуже багато, адже ми отримали вже понад 300 млн євро інвестицій від Євросоюзу».
Загалом Словаччина дуже близька Україні, а особливо Закарпаттю – як через спільні сторінки історії, так і через реалії сьогодення. Наприклад, ужгородцям, які не мають власного працюючого аеропорту, до Кошіце втричі (!) ближче, аніж до Львова, до того ж, звідси відкривається доступ до бюджетних рейсів та більшості аеропортів світу (понад 500 дестинацій) лише з однією пересадкою, що важливо для бізнесу та інвестиційного клімату. Відвідуючи Словаччину, українці можуть спостерігати, як стрімко розвивається країна після вступу до ЄС.
За словами мера, понад 10 % закарпатських авто мають словацьку реєстрацію. Збільшилася і кількість інвестицій з Україну у Словаччину з початком війни. Хоча економічно сусідам, звичайно, більш вигідно, щоб в Україні був спокій і стабільна ситуація в політиці та економіці. Вже сотні українців мають житло у Кошіце та околицях.
Досвід Кошіце свідчить, що європейська спільнота дбає про тих, хто наразі має нижчий рівень розвитку, аніж у середньому в інших країнах об'єднання. «Вступ до ЄС означає, як мінімум, отримання суттєвих інвестицій для розвитку. Завдяки членству в ЄС ми отримали дуже багато, а зокрема 300 мільйонів євро інвестиції у наше місто на покращення інфраструктури», - каже мер Кошіце. Місто радо співпрацює і з українськими партнерами, у квітні тут відбулися Дні України, партнерські візити та обмін досвідом триває постійно. Нещодавно у Кошіце побувала група журналістів з різних видань України, під час якої і відбулася зустріч з мером міста.
Мер міста Ріхард Раши розповів: «Ми отримали 60 млн євро на будівництво нових об'єктів культурної інфраструктури та реставрацію старих ще упродовж 2013-го, коли Кошіце мало статус культурного центру Євросоюзу (у 2016-му містом спорту ЄС, а зараз є кандидатом на статус європейського міста волонтерства). Такі витрати на культуру ми б собі не могли дозволити, адже зазвичай у міському бюджеті пріоритети інші. 8 млн було використано на реконструкцію початкових шкіл та садочків. Також за ці кошти забезпечили заклади інтерактивними дошками і комп'ютерами. 5 млн євро пішло на будинки для пристарілих. Ще 2 млн – на інформаційні системи, щоб люди могли замовити ті чи інші соціальні послуги або ж повідомити мерію про проблеми навіть з дому, онлайн. 200 млн євро витратили на реконструкцію трамвайних колій та закупівлю нових трамваїв і електроавтобусів з низьким рівнем забруднення навколишнього середовища (стандарт Євро 6)».
До слова, старі трамваї з Кошіце поїхали до України. Але словаки гарантують, що ще мінімум 10 років вони справно їздитимуть нашими містами, утім вони, звичайно, не мають того рівня комфорту та мінімізації шуму, як нові нинішні кошицькі трамваї.
Кошицький край у свою чергу отримав 100 млн євро на реконструкцію доріг другого і третього ряду (між містами і містечками), а також музеїв та галерей.
Словаччина отримала від ЄС суттєву допомогу і на протипаводковий захист, зокрема лише до Кошіце надійшло 100 млн євро на ці потреби, оскільки містом протікає річка.
Автобани у Словаччині також будувалися з єврофондів, що виділили кількасот мільйонів євро на це.
Міський голова висловив упевненість в тому, що Україна повинна у перспективі вступити до Євросоюзу, що дасть змогу інвесторам розглядати її як достатньо надійного партнера для бізнесу. А також дозволить долучатися до різноманітних проектів всередині ЄС.


«Є і негативи у євроінтеграційних реаліях, але вони дуже незначні, порівняно з позитивами. Так, загрозою вважаємо імовірну втрату ідентичності, тому намагаємося її підтримувати, плекати традиції. Але вигоди переважають, навіть ви сьогодні по дорозі до мерії очевидно бачили ремонтні роботи – завдяки ЄС ми матимемо більш захищені від транспортного шуму транспортні шляхи», - каже Р. Раши.
Мер також наголосив на особливій увазі до спільних з українцями проектів із транскордонної співпраці: «Ми хотіли б спільно з Україною залучати кошти із єврофондів, зокрема норвезьких фондів. Наприклад, з Ужгородом планується співпраця довкола дитячої залізниці. Великі перспективи вбачаємо у розвитку туризму, саме туризму, а не поїздок на закупи. Та для цього слід спочатку вирішити проблеми черг на митниці і непрацездатності ужгородського аеропорту. «Я чув, що навіть губернатор Закарпаття, щоб поїхати до Києва, їде до Кошіце і вилітає до своєї столиці звідси. А якби ці питання були вирішені, то думаю, значно збільшилися б потоки наших туристів до об'єктів вашої сфери рекреації і спа-центрів, адже їх послуги є дуже якісними і суттєво дешевшими для наших громадян».
Ганна Твердохліб, Ужгородський прес-клуб
До теми
- «Страшно буває. Але ми знали, куди йдемо»: історія аеророзвідника зі стрілецького батальйону поліції Закарпаття Дмитра Грушака
- Майже 5 тисяч випадків захворювань на ГРВІ за два тижні зафіксували на Закарпатті на 2 тижні
- На річках Закарпаття до кінця жовтня зберігатиметься маловоддя
- На варті неба: як на Закарпатті гвардійці тренують мобільно-вогневі групи
- На Закарпатті до 100-річчя Богдана Гаврилишина проводять зустрічі, кінопокази та виставки у громадах
- "Страх є. Але не страх загинути". Як священники із Закарпаття змінювали військове капеланство в Україні
- Радіодиктант національної єдності — 2026: оголошено автора та читців
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Понад 500 військових та близько 40 капеланів: роми Закарпаття під час великої війни
- Як корифей українського театру Микола Садовський на Закапатті працював: нариси з історії «руського театру» при «Просвіті» в Ужгороді
- На Закарпатті відсьогодні заборонено вилов струмкової форелі: обмеження діятимуть до березня
- Як Закарпаття перебудовує кордон на перспективу
- Як у Великій Доброні на Закарпатті вирощують перець та виготовляють паприку
- Двічі переселенець, колишній айтівець, а нині прикордонник: історія Антона Циганкова з Донеччини
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Прикордонник Равік: нищити ворога з неба і зберегти своїх на землі
- «Не чекати болю»: про міфи навколо раку молочної залози та важливість профілактики розповіла лікарка Христина Футько
- Документуйте пам’ятки України — подавайте фото на конкурс Вікіпедії!
До цієї новини немає коментарів