У психіатричних лікарнях на Закарпатті, де пацієнти можуть перебувати до півроку, насправді лікуються роками

Психіатрична лікарня розрахована на 200 ліжок і складається з трьох відділень – жіночого, чоловічого та загальнопсихіатричного із супутнім туберкульозом. На час візиту в лікарні перебував 191 пацієнт.
Лікарня знаходиться за 45 кілометрів від районного центру в горах на висоті 465 метрів над рівнем моря. Це зумовлює певну незручність транспортного сполучення, і, як наслідок, – обмеження спілкування пацієнтів з родичами, особливо з тими, хто мешкає за межами району.
Однією з основних проблем Вільшанської психіатричної лікарні є те, що у лікарні значна кількість хворих, які лікуються протягом багатьох років: хтось із пацієнтів втратив родинні зв’язки, когось не хочуть забирати родичі, декому немає куди повертатися. Проте влаштувати їх до інтернатних установ неможливо через відсутність документів.
«Психіатрична лікарня – це медичний заклад, у якому пацієнти можуть перебувати до 6 місяців. Багато пацієнтів проживають у лікарні роками, хоча в області існують інтернати для постійного проживання людей із хронічними розладами психіки. Так, у лікарні є невідомий, що проживає там з 1968 року», – зазначив Олег Григор’єв.
Всі направлення на лікування до психіатричної лікарні не містять дати та числа їх видачі, медична документація ведеться неналежним чином, картки стаціонарних хворих оформлюються заново через кожні кілька місяців. З медичної документації неможливо визначити, коли людина сюди потрапила.
У лікарні було проведено ремонтні роботи, але переважно у приміщеннях загального користування: у коридорах, кабінетах лікарів, медичних сестер. Водночас, стан палат залишає бажати кращого: стелі потріскані і мають великі щілини, фарба на стінах біля ліжок затерта.
Палати переповнені, в наглядових палатах, де перебувають люди у гострих психічних станах, розміщено по 18 ліжок, які стоять впритул. Проходи між рядами ліжок надто вузькі і пересуватися там можна лише боком. На ліжках – старі матраци і старі подушки.
У ванній кімнаті відсутнє централізоване гаряче водопостачання – пацієнти без допомоги персоналу користуватися ванною не можуть, оскільки вода підігрівається дровами.
Туалетні кімнати не обладнані перегородками, двері не зачиняються, немає поручнів. Загалом санітарні вузли в антисанітарному стані (брудна підлога і плитка, зношені труби, з яких фонтаном б’є вода).
У лікарні є пожежна сигналізація, проте персонал її вимикає, оскільки в корпусах пічне опалення і через це сигналізація регулярно спрацьовує.
За результатами візиту будуть підготовлені акти реагування Уповноваженого та направлені до Міністерства охорони здоров’я України та Закарпатської обласної державної адміністрації.









До теми
- На Закарпатті школярі вчилися спостерігати за птахами та досліджувати кліматичні зміни
- "Я хочу, щоб дитина бачила, що таке сім'я": історія прийомної мами Ольги Мурашко
- Музикант Шандор Шрайнер запрошує сьогодні на ювілейний концерт-бенефіс «Музика мого життя»
- Від фронту до Закарпаття: як гуманітарна місія «Проліска» створює умови для життя в тилу
- "Я тут, щоб захищати вільний світ" - уйгур Каюм з Канади приєднався до 101 бригади територіальної оборони
- Сім місяців на позиціях із мрією зробити коханій пропозицію: історія бійця мотопіхотного батальйону 128 огшбр
- ТОП-10 українських письменників, які писали про Закарпаття
- “Золота година” для серця: як в Ужгороді рятують пацієнтів з інфарктом і повертають до життя
- В Ужгороді подарують вишиванки пораненим військовим
- У рамках урочистого відкриття п’ятизіркового готелю Apartel Kosyno Family Resort було встановлено Рекорд України — «Найвищий в Україні крокембуш»
- «Взаємна турбота” – Рух підтримки закарпатських військових реалізовує соціальний проєкт на Закарпатті
- «День бабака» на передовій: Герой України Олексій Михайлов – про досвід перебування на «нулі» протягом майже одного року
- В Ужгороді презентували книгу «Карпатські контрасти»: про що вона
- Перевірка овочів та фруктів на вміст нітратів в Ужгороді: чи фіксують у них перевищення рівня токсичності
- Шлях пацієнта: від першого симптому до стентування у кардіоцентрі
- "Того дня мені довелося пройти 5 км, частину цього шляху я тягнув пораненого побратима": історія бійця 128-ї бригади
- У четвер в Ужгороді згадають героя-прикордонника Віктора Синька
- На Закарпатті реалізують проєкт із розвитку підтриманого проживання у громадах
- Стратегія, партнери і сонячна лікарня: як Ясінянська громада системно будує розвиток
- Спогади закарпатських ліквідаторів до 40-х роковин аварії на ЧАЕС

Ніхто не затрахований від душевних захворювань. Ніхто не задумується, накільки важко жити людям в подібних установах. Чому у нас в країніі стільки хорих на психічні захворювання ? Справа в тому, що у нас цих хворих людей не лікують сучасними діючими препаратами - людей просто утримують лікарнях та інтернатах. Про реформування в психіатрї навіть не чути. Хворі приречені на гірке безрадісне існування. В цивілізованому суспільстві це неприпустимо.