У психіатричних лікарнях на Закарпатті, де пацієнти можуть перебувати до півроку, насправді лікуються роками

Психіатрична лікарня розрахована на 200 ліжок і складається з трьох відділень – жіночого, чоловічого та загальнопсихіатричного із супутнім туберкульозом. На час візиту в лікарні перебував 191 пацієнт.
Лікарня знаходиться за 45 кілометрів від районного центру в горах на висоті 465 метрів над рівнем моря. Це зумовлює певну незручність транспортного сполучення, і, як наслідок, – обмеження спілкування пацієнтів з родичами, особливо з тими, хто мешкає за межами району.
Однією з основних проблем Вільшанської психіатричної лікарні є те, що у лікарні значна кількість хворих, які лікуються протягом багатьох років: хтось із пацієнтів втратив родинні зв’язки, когось не хочуть забирати родичі, декому немає куди повертатися. Проте влаштувати їх до інтернатних установ неможливо через відсутність документів.
«Психіатрична лікарня – це медичний заклад, у якому пацієнти можуть перебувати до 6 місяців. Багато пацієнтів проживають у лікарні роками, хоча в області існують інтернати для постійного проживання людей із хронічними розладами психіки. Так, у лікарні є невідомий, що проживає там з 1968 року», – зазначив Олег Григор’єв.
Всі направлення на лікування до психіатричної лікарні не містять дати та числа їх видачі, медична документація ведеться неналежним чином, картки стаціонарних хворих оформлюються заново через кожні кілька місяців. З медичної документації неможливо визначити, коли людина сюди потрапила.
У лікарні було проведено ремонтні роботи, але переважно у приміщеннях загального користування: у коридорах, кабінетах лікарів, медичних сестер. Водночас, стан палат залишає бажати кращого: стелі потріскані і мають великі щілини, фарба на стінах біля ліжок затерта.
Палати переповнені, в наглядових палатах, де перебувають люди у гострих психічних станах, розміщено по 18 ліжок, які стоять впритул. Проходи між рядами ліжок надто вузькі і пересуватися там можна лише боком. На ліжках – старі матраци і старі подушки.
У ванній кімнаті відсутнє централізоване гаряче водопостачання – пацієнти без допомоги персоналу користуватися ванною не можуть, оскільки вода підігрівається дровами.
Туалетні кімнати не обладнані перегородками, двері не зачиняються, немає поручнів. Загалом санітарні вузли в антисанітарному стані (брудна підлога і плитка, зношені труби, з яких фонтаном б’є вода).
У лікарні є пожежна сигналізація, проте персонал її вимикає, оскільки в корпусах пічне опалення і через це сигналізація регулярно спрацьовує.
За результатами візиту будуть підготовлені акти реагування Уповноваженого та направлені до Міністерства охорони здоров’я України та Закарпатської обласної державної адміністрації.









До теми
- «Дядя Вася»: спокій та позитив серед війни. Історія бійця 128-ї бригади
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Туберкульоз без паузи: чому медики готуються до спалаху
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Психологічні наслідки війни: в Ужгороді обговорили масштаби проблеми
- Відновлення внутрішнього балансу через глинотерапію: поліцейські Закарпаття провели сеанс реабілітації для ветеранів
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- Як політолог з Ужгорода став командиром екіпажу БпЛА на передовій
- «Наше завдання — стримувати ворога»: як на фронті тримають оборону поліцейські-мінометники із Закарпаття
- Туберкульоз не відступає: Закарпаття серед регіонів із найвищою захворюваністю – близько 600 нових випадків щороку
- «Не маємо права на помилку, — воно дуже жорстке по відношенню до нас», – начальник вибухотехнічної служби поліції Закарпаття про роботу підрозділу
- Позивний “Імпорт”: як IT-фахівець із Чехії став оператором дронів у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- «Якби не відкрив вогонь — було б гірше»: військовий 128 бригади, водій-механік M113 збив ворожий дрон і врятував екіпаж
- Кількість пожеж у природних екосистемах зростає — рятувальники Закарпаття посилюють профілактичну роботу
- Один проти тринадцяти: історія бійця 128-ї бригади, який у бою під Дебальцевим знищив 13 ворожих піхотинців
- Захворюваність на грип та ГРВІ в Закарпатській області поступово знижується

Ніхто не затрахований від душевних захворювань. Ніхто не задумується, накільки важко жити людям в подібних установах. Чому у нас в країніі стільки хорих на психічні захворювання ? Справа в тому, що у нас цих хворих людей не лікують сучасними діючими препаратами - людей просто утримують лікарнях та інтернатах. Про реформування в психіатрї навіть не чути. Хворі приречені на гірке безрадісне існування. В цивілізованому суспільстві це неприпустимо.