В Ужгороді презентували книгу «Карпатські контрасти»: про що вона

Книга розповідає про подорож ірландського журналіста, головного редактора «The Irish Times» Роберта Мейра Смайлі, який у 1937 році приїхав до Підкарпатської Русі. Його уважні, іронічні та дуже живі тексти відкривають тогочасне Закарпаття — багатокультурний Ужгород, карпатські села, людей і їхні щоденні історії.
Презентували книгу в пабі «Еган» краєзнавець Михайло Маркович, упорядник та фотоілюстратор книжки та перекладачка Владислава Кізман.
— Роберт Смайлі був типовим ірландцем, який дуже любив пиво, тож для презентації ми не могли обрати інше місце в Ужгороді, як ірландський паб, — каже Михайло Маркович.
Збірка репортажів була опублікована у газеті «The Irish Times», а згодом вони були укладені в окрему книжку, яку власне й переклали.
— Наразі ми з Михайлом — єдині власники оригінальних примірників цієї книжки. Їх залишилося дуже мало, — каже Владислава Кізман.
Укладачі кажуть, що працювали над перекладом та оформленням книги 3 роки.
Про що книга «Карпатські контрасти»
— Від перших вражень до щирого захоплення автор відкриває Ужгород як багатокультурне місто — своєрідний «карпатський Вавилон», де поруч живуть русини-українці, чехи, словаки, євреї, угорці та роми, — розповідає Маркович. — Через замальовки з повсякденного життя, портрети мешканців, описи кав’ярень, готелів, храмів і культурних подій постає динамічний образ міста, що впевнено входить у модерний світ.
Автор писав під псевдонімом «Nichevo», який з російської перекладається як «нічого». У подорожі Роберта Смайлі супроводжували, окрім перекладача дружина та друг.
— Він називає його Коркмен, очевидно йдеться про «людину з Корка», другого за величиною міста Ірдландії. Судячи з описів, це був дуже харизматичний чоловік, але нам так і не вдалося з’ясувати, хто це, — розповіла Владислава Кізман.
Також укладачі поділилися своєю версією, чому книга називається «Карпатські контрасти».
— Перший контраст — між Закарпаттям та іншими частинами Чехословаччини, другий — всередині самого краю. Люди з міста, з Ужгорода суттєво відрізнявся від людей з гірської частини — Воловеччини, Рахівщини, — пояснює перекладачка.
Видання вийшло друком у «Видавництві Олександри Гаркуші» та містить понад 100 рідкісних фотографій 1930-х років, які занурюють у атмосферу того часу. Наклад книги обмежений, 600 примірників, придбати її наразі можна у видавництві.
Галина Гичка, Зоряна Попович
До теми
- Переселенці частіше обирають місто, ніж село: яка ситуація у громадах поблизу Ужгорода
- В Ужгороді вшанували пам’ять Томаша Масарика та річницю заснування Чехословацької Республіки
- Працює в кав’ярні, знімає кіно й захищає права людей з інвалідністю: історія Василя Мирявчика із синдромом Дауна
- Понад 2 мільйони людей перебували на Закарпатті від початку повномасштабної війни
- Коли на Закарпатті з’явилися перші автомобілі: історія, яка почалася ще до 1912 року (ФОТО)
- В Ужгороді на маршруті працює перша жінка-водійка міського автобуса
- Психологи, мами та сестри: як ГО «Помагатори» реабілітує поранених військових в Ужгороді
- Оновлення освітніх програм та вибори ректора: Володимир Смоланка розповів про об'єднання УжНУ та МДУ
- Закарпатські електромережі підготували до зими
- Військовослужбовець і скульптор Михайло Ходанич: «На фронті естетики багато»
- Від лікування до психологічного відновлення: «Амазонки Закарпаття» допомогають жінкам, які перенесли рак молочної залози
- На Закарпатті майже 40% випадків раку молочної залози виявляють на пізніх стадіях
- Храм на Цегольні: історія Свято-Преображенської парафії в Ужгороді
- Майже 5 тисяч випадків захворювань на ГРВІ за два тижні зафіксували на Закарпатті на 2 тижні
- На Закарпатті до 100-річчя Богдана Гаврилишина проводять зустрічі, кінопокази та виставки у громадах
- Радіодиктант національної єдності — 2026: оголошено автора та читців
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Як корифей українського театру Микола Садовський на Закапатті працював: нариси з історії «руського театру» при «Просвіті» в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів